Зеленський розповів, з яких країн Путін може початинаступ Росії на Європу
Коментуючи можливі переговори між Україною та Росією щодо закінчення війни президент Володимир Зеленський закликав європейських союзників теж долучитися до обговорення та попередив, що може статися з НАТО, якщо РФ не зупинити або якщо США вийдуть з альянсу.
Також Зеленський попередив про перспективу масштабнішого російського вторгнення в інші регіони Європи вже цього літа, посилаючись на розвідувальні дані щодо військових навчань армії РФ в Білорусі. "Знаючи, що йому не вдалося окупувати нас, ми не знаємо, куди він піде. Є ризики, що це можуть бути Польща і Литва, тому що ми віримо, що Путін буде вести війну проти НАТО", - наголосив глава держави в інтерв'ю NBC News.
Також Зеленський наголосив, що якщо США вийдуть з НАТО, то це буде знищенням альянсу. За його словами, без загрози з боку США Росія почне окуповувати частини Європи, особливо колишні республіки Радянського Союзу. Президент підкреслив, що європейські члени НАТО не мають такої військової сили, аби захистити себе без США. "Вони почнуть з тих країн ... маленьких країн, які були в СРСР, в Радянському Союзі. Але Європа не буде відповідати, тому що у них немає - вони почнуть захищатися. Кожна країна захищає себе", - зазначив глава держави.
За словами президента, він не може передбачити, яку частину Європи буде намагатися окупувати російський диктатор Володимир Путін, однак ця "можливість" завжди буде загрожувати континенту.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.