Зеленський ветував власний закон: що передбачав законопроєкт про брехню чиновників у деклараціях

Президент Володимир Зеленський ветував законопроєкт про повернення тюремної відповідальності за брехню в деклараціях, щоб не допустити послаблення кримінальної відповідальності, повідомляється на сайті глави держави. Що передбачав проєкт закону та чому, на думку президента і багатьох експертів, проголосовані депутатами поправки навпаки послабили систему покарання за правопорушення в цій сфері, дізнавався журналіст ASPI news.
 
Верховна Рада 3 червня ухвалила законопроєкт у другому читанні, його підтримали 307 народних депутатів. Як заявили в НАЗК, під час голосування в документ внесли кілька поправок, які дозволять посадовцям не декларувати майно членів сім'ї, навіть якщо вони знають про його наявність.  

Законодавча ініціатива:

Систему електронного декларування в Україні було запущено ще 2014 року з ухваленням закону "Про запобігання корупції". Під нього потрапили всі посадові особи, а також ті, хто обіймав високі посади або претендував на них. До жовтня 2020-го відповідальність за подачу недостовірної інформації в деклараціях наступала в тому випадку, якщо відомості в декларації відрізнялися від реальних на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат (за нинішніми мірками від 600 тисяч гривень до 1,5 мільйона гривень).

За такі порушення були передбачені:

• штраф від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів;
• громадські роботи від 150 до 240 годин;
• позбавлення волі до 2 років із забороною обіймати певні посади до 3 років.

Наприкінці жовтня 2020-го Конституційний Суд визнав неконституційними деякі положення антикорупційного законодавства. Зокрема, НАЗК позбавили права проводити перевірку декларацій та моніторинг способу життя чиновників. Через це близько сотні справ про корупцію, які перебували в НАБУ, довелося закрити.

Проєкт закону від Володимира Зеленського:

У президентському законопроєкті №4651 пропонувалося повернути тюремне ув'язнення за брехню в деклараціях. Згідно з документом, за навмисне помилкове декларування, якщо реальні доходи більші ніж задекларовані на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (приблизно від 1,1 мільйона до 4,5 мільйонів гривень), посадовим особам може загрожувати штраф, громадські роботи або обмеження волі до 2 років.

Якщо різниця в доходах понад 2000 прожиткових мінімумів, тоді передбачено:

• штраф 4-5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• громадські роботи;
• обмеження або позбавлення волі на строк до 2 років;
• позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Після рішення Конституційного Суду НАЗК повернулося до перевірки декларацій чиновників тільки в лютому 2021-го. А ось без втручання КСУ покарання вже могли б понести посадовці, справи яких раніше розглядалися у Вищому антикорупційному суді.  

Наразі процес фактично пішов спочатку. Як розповідає ексдепутат, один із співавторів першого законопроєкту про електронне декларування Віктор Чумак, за його інформацією, не так давно була завершена перевірка першої партії декларацій за 2020 рік. Серед них була і його особиста декларація, адже він у цей період обіймав посаду заступника Генерального прокурора України.

Зараз Україна має почати спочатку весь шлях до забезпечення відповідальності чиновників за електронне декларування. Тож недивно, що відповідні законопроєкти зустрічають опір, зокрема, в парламенті. Але, зважаючи на запит суспільства і міжнародних партнерів, знищити систему електронного декларування, ймовірно, не вдасться.

Раніше ASPI news писало, що секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данилов заявив, що президентський законопроєкт про статус олігарха - важливий крок на шляху до деолігархізації. Також повідомлялося, що проєкт закону "Про основи національного опору" викликав критику лідера Нацкорпусу Андрія Білецького і генерал ЗСУ Сергія Кривоноса.