Зустріч Байдена з Путіним, Україна в NATO та розкол у "Голосі": що важливого сталося 16 червня в Україні та світі
Байден зустрівся з Путіним, а половина фракції "Голос" заявила про відокремлення. ASPI news проаналізувало головні події минулої доби, 16 червня.
Зустріч Байдена з Путіним у Женеві
Зустріч президентів США та Російської Федерації була першою з моменту каденції Байдена. Місце проведення, вілла Ла-Ґранж, було символічним – саме тут у 1985 році зустрічалися Михайло Горбачов та Рональд Рейган.
Півтори години лідери двох країн спілкувалися віч-на-віч, згодом до них доєдналися радники. По завершенні спілкування Путін і Байден зустрілися із журналістами, давши окремі пресконференції, та повідомивши кожен свою версію головних меседжів зустрічі.
Обидва президента підтвердили, що під час розмови згадували українське питання, але воно не було головним. Зокрема, Путін наголосив, що пропозиції української влади не сприяють врегулюванню конфлікту на Донбасі, натомість Байден наголосив на підтримці територіальної цілісності України та зазначив, що США реагуватимуть на дії, які стосуватимуться інтересів їхніх союзників.
Крім того, Байденом підіймалася тема кібератак з російського боку, Путін же заперечував причетність РФ та стверджував, що кібернапади здійснювались із американського інтернет-простору. Однією із тем, що підіймалася, була ситуація із затриманням Навального та американців, які перебувають у російських в'язницях. Байден зазначив, що смерть Навального може призвести до катастрофічних наслідків для РФ, а Путін, називаючи Навального "цей громадянин" зазначив, що той порушив закон РФ і свідомо йшов на затримання.
Реакція РФ на можливий вступ України в НАТО
У Росії відреагували на заяву Джо Байдена щодо можливого вступу України в НАТО, яке прозвучало після саміту 14 червня. Прессекретар Владіміра Путіна Дмитро Пєсков заявив, що раніше подібних заяв не було і назвав цей вислів "новим елементом". Також спікер Путіна заявив, що президент РФ чітко окреслить свою позицію. Втім, після особистої зустрічі Путіна з Байденом, російський президент заявив, що тема України і НАТО зачіпалася "мазком", і тут нема чого обговорювати.
Розкол у фракції "Голос"
Десять депутатів із фракції "Голос" заявили про недовіру керівництву фракції і партії та створили окреме об'єднання "Справедливість". Депутати звинуватили голову "Голосу" Ярослава Железняка і голову партії Кіру Рудик у "паплюженні принципів демократії" та висловились за проведення перевиборів керівництва політсили.
Депутати наголосили, що засуджують підкилимні переговори щодо коаліції "Голосу" зі "Слугою народу". Вони зазначили, що лідери "Голосу" монополізували фінансові ресурси і самостійно вирішують, як їх витрачати. Натомість керівництво "Голосу" заявило про порушення закону депутатами, які вирішили відокремитись, адже створювати депутатські групи мають право лише позафракційні депутати.
Нагадаємо, що 7 червня партію "Голос" залишив шоумен Сергій Притула, заявивши, що надалі уважніше обиратиме своїх політичних союзників.
ПолітикаКолишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що президент Польщі Кароль Навроцький обрав шлях політичної ескалації у відносинах із Києвом, використовуючи складні питання спільної історії.
ПолітикаПрем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що втягування українських і польських політиків у нове протистояння є серйозною помилкою, яка може завдати шкоди обом країнам — від репутаційних втрат до геополітичних наслідків.
ПолітикаУкраїна за допомогою масового застосування безпілотників поступово змінює характер війни та створює серйозні проблеми для російської військової машини.
ПолітикаУкраїна поступово посилює тиск на російську військову систему, завдаючи ударів по об’єктах, які забезпечують агресію Кремля. Західні аналітики зазначають, що далекобійні українські операції змушують Росію витрачати додаткові ресурси на захист тилу, відновлення пошкодженої інфраструктури та перебудову логістики.
ПолітикаМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росію можна змусити припинити агресію не лише дипломатичними закликами, а через комплексний тиск, який позбавить Кремль віри у можливість перемоги та зробить продовження війни надто дорогою для російського режиму.
ПолітикаРішення президента Польщі Кароля Навроцького щодо ордена Білого Орла для Володимира Зеленського спричинило хвилю політичних реакцій уже не лише в Україні, а й у самій Польщі.
ПолітикаМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ більше не погоджуватиметься на спроби зовнішнього втручання у питання української історії та буде дзеркально реагувати на недружні кроки.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Україна має технологічні та фінансові можливості для запуску власного виробництва ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, однак головною перепоною залишається відсутність необхідних ліцензій.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що польський лідер Кароль Навроцький досі не відвідав Україну, попри складний період війни та необхідність тісної координації між Києвом і Варшавою.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Європейський Союз має бути повноцінним учасником майбутніх переговорів щодо завершення війни Росії проти України.
ПолітикаКолишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що президент Польщі Кароль Навроцький обрав шлях політичної ескалації у відносинах із Києвом, використовуючи складні питання спільної історії.
ПолітикаПрем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що втягування українських і польських політиків у нове протистояння є серйозною помилкою, яка може завдати шкоди обом країнам — від репутаційних втрат до геополітичних наслідків.
ПолітикаУкраїна за допомогою масового застосування безпілотників поступово змінює характер війни та створює серйозні проблеми для російської військової машини.
ПолітикаУкраїна поступово посилює тиск на російську військову систему, завдаючи ударів по об’єктах, які забезпечують агресію Кремля. Західні аналітики зазначають, що далекобійні українські операції змушують Росію витрачати додаткові ресурси на захист тилу, відновлення пошкодженої інфраструктури та перебудову логістики.