Зустріч Байдена з Путіним, Україна в NATO та розкол у "Голосі": що важливого сталося 16 червня в Україні та світі
Байден зустрівся з Путіним, а половина фракції "Голос" заявила про відокремлення. ASPI news проаналізувало головні події минулої доби, 16 червня.
Зустріч Байдена з Путіним у Женеві
Зустріч президентів США та Російської Федерації була першою з моменту каденції Байдена. Місце проведення, вілла Ла-Ґранж, було символічним – саме тут у 1985 році зустрічалися Михайло Горбачов та Рональд Рейган.
Півтори години лідери двох країн спілкувалися віч-на-віч, згодом до них доєдналися радники. По завершенні спілкування Путін і Байден зустрілися із журналістами, давши окремі пресконференції, та повідомивши кожен свою версію головних меседжів зустрічі.
Обидва президента підтвердили, що під час розмови згадували українське питання, але воно не було головним. Зокрема, Путін наголосив, що пропозиції української влади не сприяють врегулюванню конфлікту на Донбасі, натомість Байден наголосив на підтримці територіальної цілісності України та зазначив, що США реагуватимуть на дії, які стосуватимуться інтересів їхніх союзників.
Крім того, Байденом підіймалася тема кібератак з російського боку, Путін же заперечував причетність РФ та стверджував, що кібернапади здійснювались із американського інтернет-простору. Однією із тем, що підіймалася, була ситуація із затриманням Навального та американців, які перебувають у російських в'язницях. Байден зазначив, що смерть Навального може призвести до катастрофічних наслідків для РФ, а Путін, називаючи Навального "цей громадянин" зазначив, що той порушив закон РФ і свідомо йшов на затримання.
Реакція РФ на можливий вступ України в НАТО
У Росії відреагували на заяву Джо Байдена щодо можливого вступу України в НАТО, яке прозвучало після саміту 14 червня. Прессекретар Владіміра Путіна Дмитро Пєсков заявив, що раніше подібних заяв не було і назвав цей вислів "новим елементом". Також спікер Путіна заявив, що президент РФ чітко окреслить свою позицію. Втім, після особистої зустрічі Путіна з Байденом, російський президент заявив, що тема України і НАТО зачіпалася "мазком", і тут нема чого обговорювати.
Розкол у фракції "Голос"
Десять депутатів із фракції "Голос" заявили про недовіру керівництву фракції і партії та створили окреме об'єднання "Справедливість". Депутати звинуватили голову "Голосу" Ярослава Железняка і голову партії Кіру Рудик у "паплюженні принципів демократії" та висловились за проведення перевиборів керівництва політсили.
Депутати наголосили, що засуджують підкилимні переговори щодо коаліції "Голосу" зі "Слугою народу". Вони зазначили, що лідери "Голосу" монополізували фінансові ресурси і самостійно вирішують, як їх витрачати. Натомість керівництво "Голосу" заявило про порушення закону депутатами, які вирішили відокремитись, адже створювати депутатські групи мають право лише позафракційні депутати.
Нагадаємо, що 7 червня партію "Голос" залишив шоумен Сергій Притула, заявивши, що надалі уважніше обиратиме своїх політичних союзників.
У своєму зверненні до українців та європейців Володимир Зеленський підкреслив, що Україна не просто формально святкує День Європи, а живе ним щодня, доводячи свою належність до європейської спільноти.
Сергій Лавров перетворив парад у Москві на арену погроз: глава МЗС Росії заявив, що Україна та країни Заходу нібито готують провокації, аби зірвати святкування 9 травня. Його слова стали черговим доказом того, що Кремль використовує символічні дати для залякування світу.
Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість щодо триденного припинення вогню між Україною та Росією, яке має діяти з 8 по 10 травня. Ініціатива приурочена до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом, але в Києві наголошують: перемир’я може стати лише тактичною паузою для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до 9 травня заявив, що українці відзначають цей день як пам’ять про перемогу над нацизмом, а не як шоу російської пропаганди. Він підкреслив, що сучасна боротьба України проти агресії є продовженням тієї ж історичної місії — зупинити зло, яке прагне поневолити народи.
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що демобілізація не може бути самоціллю, а має стати наслідком системних реформ у сфері мобілізації та кадрового забезпечення армії. Він підкреслив, що нинішні заклики звільнити військових без підготовки — це політичний популізм, який не має сенсу в умовах війни.
The Wall Street Journal наголошує, що парад Перемоги у Москві більше не є символом сили, а навпаки — демонструє слабкість режиму. Путін, який десятиліттями будував культ “дідів”, тепер зіткнувся з тим, що війна проти України підриває його головний пропагандистський інструмент.
У своєму зверненні до українців та європейців Володимир Зеленський підкреслив, що Україна не просто формально святкує День Європи, а живе ним щодня, доводячи свою належність до європейської спільноти.
Сергій Лавров перетворив парад у Москві на арену погроз: глава МЗС Росії заявив, що Україна та країни Заходу нібито готують провокації, аби зірвати святкування 9 травня. Його слова стали черговим доказом того, що Кремль використовує символічні дати для залякування світу.
Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість щодо триденного припинення вогню між Україною та Росією, яке має діяти з 8 по 10 травня. Ініціатива приурочена до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом, але в Києві наголошують: перемир’я може стати лише тактичною паузою для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до 9 травня заявив, що українці відзначають цей день як пам’ять про перемогу над нацизмом, а не як шоу російської пропаганди. Він підкреслив, що сучасна боротьба України проти агресії є продовженням тієї ж історичної місії — зупинити зло, яке прагне поневолити народи.