Зустріч Байдена з Путіним, Україна в NATO та розкол у "Голосі": що важливого сталося 16 червня в Україні та світі
Байден зустрівся з Путіним, а половина фракції "Голос" заявила про відокремлення. ASPI news проаналізувало головні події минулої доби, 16 червня.
Зустріч Байдена з Путіним у Женеві
Зустріч президентів США та Російської Федерації була першою з моменту каденції Байдена. Місце проведення, вілла Ла-Ґранж, було символічним – саме тут у 1985 році зустрічалися Михайло Горбачов та Рональд Рейган.
Півтори години лідери двох країн спілкувалися віч-на-віч, згодом до них доєдналися радники. По завершенні спілкування Путін і Байден зустрілися із журналістами, давши окремі пресконференції, та повідомивши кожен свою версію головних меседжів зустрічі.
Обидва президента підтвердили, що під час розмови згадували українське питання, але воно не було головним. Зокрема, Путін наголосив, що пропозиції української влади не сприяють врегулюванню конфлікту на Донбасі, натомість Байден наголосив на підтримці територіальної цілісності України та зазначив, що США реагуватимуть на дії, які стосуватимуться інтересів їхніх союзників.
Крім того, Байденом підіймалася тема кібератак з російського боку, Путін же заперечував причетність РФ та стверджував, що кібернапади здійснювались із американського інтернет-простору. Однією із тем, що підіймалася, була ситуація із затриманням Навального та американців, які перебувають у російських в'язницях. Байден зазначив, що смерть Навального може призвести до катастрофічних наслідків для РФ, а Путін, називаючи Навального "цей громадянин" зазначив, що той порушив закон РФ і свідомо йшов на затримання.
Реакція РФ на можливий вступ України в НАТО
У Росії відреагували на заяву Джо Байдена щодо можливого вступу України в НАТО, яке прозвучало після саміту 14 червня. Прессекретар Владіміра Путіна Дмитро Пєсков заявив, що раніше подібних заяв не було і назвав цей вислів "новим елементом". Також спікер Путіна заявив, що президент РФ чітко окреслить свою позицію. Втім, після особистої зустрічі Путіна з Байденом, російський президент заявив, що тема України і НАТО зачіпалася "мазком", і тут нема чого обговорювати.
Розкол у фракції "Голос"
Десять депутатів із фракції "Голос" заявили про недовіру керівництву фракції і партії та створили окреме об'єднання "Справедливість". Депутати звинуватили голову "Голосу" Ярослава Железняка і голову партії Кіру Рудик у "паплюженні принципів демократії" та висловились за проведення перевиборів керівництва політсили.
Депутати наголосили, що засуджують підкилимні переговори щодо коаліції "Голосу" зі "Слугою народу". Вони зазначили, що лідери "Голосу" монополізували фінансові ресурси і самостійно вирішують, як їх витрачати. Натомість керівництво "Голосу" заявило про порушення закону депутатами, які вирішили відокремитись, адже створювати депутатські групи мають право лише позафракційні депутати.
Нагадаємо, що 7 червня партію "Голос" залишив шоумен Сергій Притула, заявивши, що надалі уважніше обиратиме своїх політичних союзників.
Росія не має підстав розраховувати на успіх у можливому конфлікті з НАТО, якщо їй не вдалося досягти своїх цілей у війні проти України.
Якнайшвидше завершення війни в Україні є питанням безпеки не лише для Києва, а й для всієї Європи.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив із різкою заявою на засіданні Ради Безпеки, закликавши Росію залишити Організацію Об'єднаних Націй, якщо вона й надалі ігноруватиме рішення та висновки міжнародної спільноти.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що саме червень і липень здатні суттєво вплинути як на ситуацію на фронті, так і на дипломатичні процеси, від яких залежатиме подальший розвиток подій навколо російсько-української війни.
Україна стрімко нарощує виробництво ударних безпілотників і вже найближчим часом може вийти на рівень, який дозволить запускати по території Росії сотні дронів щодня.
Росія намагається використати інциденти із заблукалими українськими безпілотниками для підриву довіри між Україною та її найближчими європейськими союзниками.
Україна разом із союзниками готує новий етап політичного та економічного тиску на Росію, який має посилити ціну продовження війни для Кремля.
Україна отримала важливі сигнали підтримки від провідних європейських держав у сфері протиракетної оборони. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Велика Британія, Франція та Німеччина домовилися про подальшу співпрацю з Києвом у зміцненні антибалістичного захисту, а також підтримали необхідність посилення санкційного тиску на Росію.
Україна отримала важливі сигнали підтримки від провідних європейських держав у сфері протиракетної оборони. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Велика Британія, Франція та Німеччина домовилися про подальшу співпрацю з Києвом у зміцненні антибалістичного захисту, а також підтримали необхідність посилення санкційного тиску на Росію.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що майбутні переговори щодо припинення війни не можуть відбуватися без безпосередньої участі європейських держав.
Росія не має підстав розраховувати на успіх у можливому конфлікті з НАТО, якщо їй не вдалося досягти своїх цілей у війні проти України.
Якнайшвидше завершення війни в Україні є питанням безпеки не лише для Києва, а й для всієї Європи.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив із різкою заявою на засіданні Ради Безпеки, закликавши Росію залишити Організацію Об'єднаних Націй, якщо вона й надалі ігноруватиме рішення та висновки міжнародної спільноти.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що саме червень і липень здатні суттєво вплинути як на ситуацію на фронті, так і на дипломатичні процеси, від яких залежатиме подальший розвиток подій навколо російсько-української війни.