Зустріч Байдена з Путіним, Україна в NATO та розкол у "Голосі": що важливого сталося 16 червня в Україні та світі
Байден зустрівся з Путіним, а половина фракції "Голос" заявила про відокремлення. ASPI news проаналізувало головні події минулої доби, 16 червня.
Зустріч Байдена з Путіним у Женеві
Зустріч президентів США та Російської Федерації була першою з моменту каденції Байдена. Місце проведення, вілла Ла-Ґранж, було символічним – саме тут у 1985 році зустрічалися Михайло Горбачов та Рональд Рейган.
Півтори години лідери двох країн спілкувалися віч-на-віч, згодом до них доєдналися радники. По завершенні спілкування Путін і Байден зустрілися із журналістами, давши окремі пресконференції, та повідомивши кожен свою версію головних меседжів зустрічі.
Обидва президента підтвердили, що під час розмови згадували українське питання, але воно не було головним. Зокрема, Путін наголосив, що пропозиції української влади не сприяють врегулюванню конфлікту на Донбасі, натомість Байден наголосив на підтримці територіальної цілісності України та зазначив, що США реагуватимуть на дії, які стосуватимуться інтересів їхніх союзників.
Крім того, Байденом підіймалася тема кібератак з російського боку, Путін же заперечував причетність РФ та стверджував, що кібернапади здійснювались із американського інтернет-простору. Однією із тем, що підіймалася, була ситуація із затриманням Навального та американців, які перебувають у російських в'язницях. Байден зазначив, що смерть Навального може призвести до катастрофічних наслідків для РФ, а Путін, називаючи Навального "цей громадянин" зазначив, що той порушив закон РФ і свідомо йшов на затримання.
Реакція РФ на можливий вступ України в НАТО
У Росії відреагували на заяву Джо Байдена щодо можливого вступу України в НАТО, яке прозвучало після саміту 14 червня. Прессекретар Владіміра Путіна Дмитро Пєсков заявив, що раніше подібних заяв не було і назвав цей вислів "новим елементом". Також спікер Путіна заявив, що президент РФ чітко окреслить свою позицію. Втім, після особистої зустрічі Путіна з Байденом, російський президент заявив, що тема України і НАТО зачіпалася "мазком", і тут нема чого обговорювати.
Розкол у фракції "Голос"
Десять депутатів із фракції "Голос" заявили про недовіру керівництву фракції і партії та створили окреме об'єднання "Справедливість". Депутати звинуватили голову "Голосу" Ярослава Железняка і голову партії Кіру Рудик у "паплюженні принципів демократії" та висловились за проведення перевиборів керівництва політсили.
Депутати наголосили, що засуджують підкилимні переговори щодо коаліції "Голосу" зі "Слугою народу". Вони зазначили, що лідери "Голосу" монополізували фінансові ресурси і самостійно вирішують, як їх витрачати. Натомість керівництво "Голосу" заявило про порушення закону депутатами, які вирішили відокремитись, адже створювати депутатські групи мають право лише позафракційні депутати.
Нагадаємо, що 7 червня партію "Голос" залишив шоумен Сергій Притула, заявивши, що надалі уважніше обиратиме своїх політичних союзників.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна категорично не погодиться на жодні територіальні поступки Росії, попри спроби Кремля нав'язати власне бачення завершення війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україні необхідно демонструвати реальні перемоги, аби зберегти підтримку президента США Дональда Трампа та всього американського політичного керівництва.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна категорично не погодиться на жодні територіальні поступки Росії, попри спроби Кремля нав'язати власне бачення завершення війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україні необхідно демонструвати реальні перемоги, аби зберегти підтримку президента США Дональда Трампа та всього американського політичного керівництва.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.