Зустріч Байдена з Путіним, Україна в NATO та розкол у "Голосі": що важливого сталося 16 червня в Україні та світі
Байден зустрівся з Путіним, а половина фракції "Голос" заявила про відокремлення. ASPI news проаналізувало головні події минулої доби, 16 червня.
Зустріч Байдена з Путіним у Женеві
Зустріч президентів США та Російської Федерації була першою з моменту каденції Байдена. Місце проведення, вілла Ла-Ґранж, було символічним – саме тут у 1985 році зустрічалися Михайло Горбачов та Рональд Рейган.
Півтори години лідери двох країн спілкувалися віч-на-віч, згодом до них доєдналися радники. По завершенні спілкування Путін і Байден зустрілися із журналістами, давши окремі пресконференції, та повідомивши кожен свою версію головних меседжів зустрічі.
Обидва президента підтвердили, що під час розмови згадували українське питання, але воно не було головним. Зокрема, Путін наголосив, що пропозиції української влади не сприяють врегулюванню конфлікту на Донбасі, натомість Байден наголосив на підтримці територіальної цілісності України та зазначив, що США реагуватимуть на дії, які стосуватимуться інтересів їхніх союзників.
Крім того, Байденом підіймалася тема кібератак з російського боку, Путін же заперечував причетність РФ та стверджував, що кібернапади здійснювались із американського інтернет-простору. Однією із тем, що підіймалася, була ситуація із затриманням Навального та американців, які перебувають у російських в'язницях. Байден зазначив, що смерть Навального може призвести до катастрофічних наслідків для РФ, а Путін, називаючи Навального "цей громадянин" зазначив, що той порушив закон РФ і свідомо йшов на затримання.
Реакція РФ на можливий вступ України в НАТО
У Росії відреагували на заяву Джо Байдена щодо можливого вступу України в НАТО, яке прозвучало після саміту 14 червня. Прессекретар Владіміра Путіна Дмитро Пєсков заявив, що раніше подібних заяв не було і назвав цей вислів "новим елементом". Також спікер Путіна заявив, що президент РФ чітко окреслить свою позицію. Втім, після особистої зустрічі Путіна з Байденом, російський президент заявив, що тема України і НАТО зачіпалася "мазком", і тут нема чого обговорювати.
Розкол у фракції "Голос"
Десять депутатів із фракції "Голос" заявили про недовіру керівництву фракції і партії та створили окреме об'єднання "Справедливість". Депутати звинуватили голову "Голосу" Ярослава Железняка і голову партії Кіру Рудик у "паплюженні принципів демократії" та висловились за проведення перевиборів керівництва політсили.
Депутати наголосили, що засуджують підкилимні переговори щодо коаліції "Голосу" зі "Слугою народу". Вони зазначили, що лідери "Голосу" монополізували фінансові ресурси і самостійно вирішують, як їх витрачати. Натомість керівництво "Голосу" заявило про порушення закону депутатами, які вирішили відокремитись, адже створювати депутатські групи мають право лише позафракційні депутати.
Нагадаємо, що 7 червня партію "Голос" залишив шоумен Сергій Притула, заявивши, що надалі уважніше обиратиме своїх політичних союзників.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.