НСЖУ: Законопроект "Про протидію дезінформації" посилює тиск на ЗМІ
Запропонований Міністерством культури, молоді та спорту законопроєкт "Про протидію дезінформації" спрямований на встановлення контролю влади над українськими ЗМІ.
Про це 28 січня зазначено в заяві Національної спілки журналістів України.
За словами голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка, представлений законопроект "Про протидію дезінформації" спрямований на встановлення жорсткого контролю влади над українськими ЗМІ.
"Пропонуємо уряду припинити обговорення і просування настільки конфліктного законопроекту, який піддається критиці як українськими журналістами, національними медійними організаціями, так і міжнародною спільнотою. Закликаємо журналістські та інші громадські організації не брати участі в доопрацюванні шкідливого для медіа документу", – йдеться в заяві.
НСЖУ наводить кілька аргументів на користь відкликання законопроекту.
Зокрема, журналістське об’єднання вказує, що законопроект пропонує розділити співробітників засобів інформації "на два сорти – так званих "професійних журналістів" і просто "журналістів" та "скасовує право бути акредитованими в органах влади та інші закріплені в законодавстві права журналістів для тих, хто не увійде до провладної АПЖУ (Асоціації професійних журналістів)".
Також, законопроект передбачає впровадження кримінальної відповідальності для журналістів – від аномально високих штрафів до виправних робіт і ув’язнення.
"Парадокс: за побиття журналістів карають менше, ніж пропонується карати за неповноту інформації! Це неспівмірно зі шкодою, яку теоретично можуть завдати журналісти. Політики в результаті брехні здобувають владу і не несуть за свої слова жодної відповідальності. А журналісти, на думку авторів законопроекту, мають нести кримінальну відповідальність. Ідею кримінальної відповідальності для журналістів треба відкинути", – наголошують в НСЖУ.
Спілка журналістів також вносить свої пропозиції для боротьби з дезінформацією і вказує, що "відкритість української влади та політиків – це найкращий інструмент для боротьби з російськими фейками".
"Влада має розповідати, що і навіщо вона робить, з якою метою. Тоді зміцниться довіра як журналістів, так і суспільства до влади, а вплив російських фейків нівелюється", – зазначено в заяві.
Нагадаємо, що 17 січня Міністерство культури, молоді та спорту України представило законопроект про дезінформацію.
Також повідомлялось, що, за словами народного депутата України Юрія Павленка, законопроект про дезінформацію писали люди зі збоченою психікою.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.
Організація Об’єднаних Націй офіційно закрила програму фінансової допомоги українським біженцям у Європі. Це рішення означає, що десятки тисяч людей, які покинули Україну через війну, більше не отримуватимуть регулярних виплат.
Кирило Буданов підкреслив, що головним чинником відновлення України після війни є повернення громадян, які нині перебувають за кордоном. За його словами, саме люди є фундаментом економіки, і без їхньої участі будь-які плани відбудови залишаться лише на папері.
Олександр Сирський оцінив ефективність мобілізації в Україні як середню, підкресливши, що головний виклик сьогодні — не нестача боєприпасів, а потреба у навчених та вмотивованих військових.
Міністерство цифрової трансформації України спростувало чутки про можливість отримання повісток через застосунок “Дія”. У відомстві наголосили, що жодних планів щодо створення електронних повісток немає, а сервіс і надалі залишатиметься платформою для державних послуг, а не інструментом мобілізації.
Українські військові заявили, що процес демобілізації буде відбуватися поетапно та з чіткими правилами, аби гарантувати справедливість і прозорість для всіх, хто проходить службу.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зустрівся з військовими у форматі закритої наради, де обговорювали нові технологічні рішення для фронту та механізми підтримки армії.
Кабінет Міністрів готує законодавчі зміни для запуску системи фудбенкінгу. Це дозволить бізнесу передавати непродані продукти людям, які потребують допомоги, зменшивши харчові відходи та навантаження на бюджет.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.
Організація Об’єднаних Націй офіційно закрила програму фінансової допомоги українським біженцям у Європі. Це рішення означає, що десятки тисяч людей, які покинули Україну через війну, більше не отримуватимуть регулярних виплат.