Російські дезертири розповіли Le Monde про втечу з армії Путіна: його треба зупинити
Російським солдатам, які не готові воювати проти України, доводиться ставати дезертирами. Це ризиковане рішення, але воно може стати порятунком від диктаторського режиму Володимира Путіна. Журналісти Le Monde поспілкувалися з кількома російськими солдатами, які вирішили дезертирувати.
22-річний Ілля Вейцлер і 24-річний Данило Архипов стали одними з кількох десятків російських дезертирів, які знайшли притулок у Європі. Вони розповіли журналістам, з чим їм довелося зіткнутися на війні проти України.
Травма як шанс на втечу з Росії
"На передовій я зрозумів, що вторгнення в Україну - злочин проти людства, проти братнього народу, тому я відмовився в ньому брати участь", - сказав журналістам Вейцлер, який разом зі своєю дружиною переїхав до французького міста Мец.
У виданні зазначили, що Вейцлер і Архипов вирішили не приховувати свої особистості. Вони впевнені, що російські спецслужби розшукуватимуть відомих дезертирів менше, ніж тих, хто переховується.
Журналісти дізналися, що Вейцлер ще до вторгнення РФ в Україну служив в армії. За його словами, він писав звіти про витрату палива на військових машинах у Калінінграді. Проте після 24 лютого 2022 року надійшов наказ про його відправлення в Україну.
Вейцлер зізнався, що його дружина Анастасія відразу ж спробувала відрадити його від поїздки, оскільки вона критично ставиться до путінського режиму. Вона нагадала чоловікові про те, що російська армія зробила в Бучі та інших українських містах.
У виданні додали, що Вейцлера відправили в Запорізьку область, де він потрапив у мінометний підрозділ. Він розповів, що не був підготовлений до такого виду бойових дій, а його начальники регулярно напивалися. "Солдати користувалися цим, щоб вплинути на їхні рішення і таким чином уникнути відправки на передову. Тих, хто відмовлявся, замикали в підвалах", - розповів Вейцлер.
Дезертир поділився, що 8 липня 2022 року він травмував свою ногу, коли обвалився дах його табору. Після цього його евакуювали для лікування, а потім надали відпустку. Потім він безуспішно намагався звільнитися з армії: "Після довгих роздумів з Анастасією ми дійшли висновку, що дезертирство - єдине рішення".
Вейцлер заявив у розмові з журналістами, що в лютому 2024 року разом із дружиною вони виїхали з Росії до Білорусі, а потім перелетіли до Вірменії, а звідти до Чорногорії. Там дезертир дав свідчення експертам ООН, які розслідують військові злочини російської армії.
Пізніше Вейцлер проїхав через Боснію до Хорватії, де подав перше прохання про політичний притулок. Потім він продовжив шлях до Угорщини, а в грудні 2024 року вилетів із Будапешта до Парижа. Під час перельоту до Франції Вейцлер отримав підтримку від антивоєнної організації Idite Lesom, що базується в Грузії.
Самопоранення для порятунку життя
Другий російський солдат - Архипов, у розмові з журналістами заявив, що найбільше боїться того, що російські спецслужби спіймають його. Він підкреслив, що не підтримує вторгнення РФ в Україну. "Якщо Путін виграє цю війну, у нього буде карт-бланш на подальші наступи. Його потрібно зупинити! Саме тому я і дезертирував", - сказав Архипов.
Дезертир заявив, що більше не збирається повертатися в Росію. Він показав журналістам свою праву руку, на якій був відсутній мізинець. Колишній російський солдат зізнався, що поранив себе, щоб своє життя.
Архипов зізнався, що 11 серпня 2023 року під час битви за Бахмут він сховався в лісі і висмикнув чеку з гранати, яку тримав у руці. Так він вирішив отримати можливість піти з російської армії. "Біль від вибуху був болісним - навіть знеболювальні не допомагали. Але я почувався вільним. Щотижня мої товариші навмисно калічили себе. Офіцери, які розгадали цей прийом, відправляли їх на гауптвахту, а потім знову відправляли в бій, на вірну смерть", - розповів журналістам Архипов.
Після поранення його евакуювали в окуповану Луганську область, а потім направили в госпіталь у російському Ростові-на-Дону. Пізніше Архипов переховувався на території РФ, а потім виїхав до Вірменії. За допомогою нового російського паспорта він вилетів у далеку дорогу з пересадкою в Парижі. Так він і прибув до Франції.
Вихід є
Вейцлер і Архипов у розмові з журналістами запевнили, що багато російських солдатів мріяли про дезертирство. Проте їм доводилося залишатися на передовій, тому що армія тримала їх у вузді як матеріально, так і психологічно. "У Росії дезертирство - це ганьба. Але ми зробили правильний вибір. Інші люди повинні знати, що можна втекти", - прокоментували свої вчинки Вейцлер і Архипов.
Упродовж 2025 року спецпідрозділ Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан» реалізував масштабний соціально-ветеранський проєкт, який став безпрецедентним для системи воєнної розвідки.
Донеччина та Харківщина залишаються одними з найнебезпечніших регіонів країни, де поліція щодня виконує завдання в умовах постійних обстрілів і безпосередньої близькості до лінії бойового зіткнення.
У світлий день Різдва Христового начальник поліції Полтавської області Євген Рогачов відвідав родини поліцейських, які загинули під час виконання бойових і службових завдань, захищаючи свободу та незалежність України.
Різдво приходить тихо. Не як свято гучних слів і показної радості, а як нагадування про головне — про світло, яке не гасне навіть у найтемніші часи. Про віру, що тримає, коли важко. Про любов, заради якої варто стояти до кінця.
Різдво приходить тихо. Не як свято гучних слів і показної радості, а як нагадування про головне — про світло, яке не гасне навіть у найтемніші часи. Про віру, що тримає, коли важко. Про любов, заради якої варто стояти до кінця.
Президент Володимир Зеленський привітав українців з Різдвом Христовим. Відповідне відео оприлюднила пресслужба глави держави.
Зимові програми уряду з підтримки українців "дійсно працюють". Їх було розроблено за закордонними аналогами розвинених країн, і вже у наступному році таких програм стане ще більше.
У Києві відкрили меморіальну дошку на честь Героя України, снайпера спецпідрозділу ГУР "Артан" Валерія Нетудихатки з позивним "Мішаня". Її встановили на фасаді будинку, де він жив, у день народження воїна - 22 грудня.
Шлях «Артан Х» — це шлях крізь біль, втому й випробування, які загартовують сильніше, ніж будь-яка сталь. Тут не існує випадкових людей і не працюють напіврішення. Кожен день служби — це перевірка меж, де техніка відходить на другий план, а вирішальним стає характер. Кожен удар, кожен постріл, «Артан Х»: характер, загартований війною.
Українські енергетики — це люди, чия робота стала одним із ключових фронтів у протистоянні російській агресії. У моменти, коли після чергових ворожих обстрілів темрява накриває міста й села, саме вони першими виходять на об’єкти, щоб повернути світло в оселі громадян, лікарні, школи та об’єкти критичної інфраструктури.
Упродовж 2025 року спецпідрозділ Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан» реалізував масштабний соціально-ветеранський проєкт, який став безпрецедентним для системи воєнної розвідки.
Донеччина та Харківщина залишаються одними з найнебезпечніших регіонів країни, де поліція щодня виконує завдання в умовах постійних обстрілів і безпосередньої близькості до лінії бойового зіткнення.
У світлий день Різдва Христового начальник поліції Полтавської області Євген Рогачов відвідав родини поліцейських, які загинули під час виконання бойових і службових завдань, захищаючи свободу та незалежність України.
Різдво приходить тихо. Не як свято гучних слів і показної радості, а як нагадування про головне — про світло, яке не гасне навіть у найтемніші часи. Про віру, що тримає, коли важко. Про любов, заради якої варто стояти до кінця.