Ситник розповів про хід розслідування справи ПриватБанку і повідомив, коли матеріали можуть бути передані в суд
Директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артем Ситник розповів в інтерв'ю, на якому етапі перебуває в його відомстві розслідування справи ПриватБанку.
Про це Ситник повідомив в інтерв'ю журналісту "Ліги", опублікованому на сайті НАБУ сьогодні, 12 лютого.
Так, на запитання журналіста видання, що саме наразі розслідується слідчими НАБУ в справі ПриватБанку, Ситник відповів, що розслідування складне, а саме провадження має близько 3 тисяч томів.
"Ми реєстрували кримінальне провадження в 2017 році і з тих пір проводимо розслідування. Ще кілька справ щодо Приватбанку були в ГПУ. Після того, як ГПУ втратила функцію слідства в листопаді 2019-го, ці провадження передані в НАБУ. В цілому це близько 3 000 томів, разом з матеріалами, які передані з ГПУ. Це складне розслідування, яке просувається не так швидко, як очікує суспільство. На жаль, ми не відчуваємо плідної співпраці в розслідуванні цього кейса, перш за все з боку експертних установ. Однак, ми не здаємося - будемо працювати, розслідувати", -зазначив Ситник.
Також глава НАБУ повідомив про перспективу передачі справи в суд.
"Для того, щоб розуміти, яка перспектива справи, треба провести всі слідчі дії, які вважає потрібними детектив. Після цього можна розуміти, яке рішення потрібно ухвалити. Тому я не буду робити прогнозів. Розслідуємо", -повідомив Ситник.
Також у темі щодо ПриватБанку журналістом "Ліги" було поставлено питання: чи можна ініціативу звільнення директора НАБУ пов'язати з тим, що депутати, які представляють інтереси одного з олігархів, отримали сигнал, що в справі Приватбанку щось активізувалося.
"По-перше, тема Приватбанку - це постійний меседж з боку наших міжнародних партнерів. По-друге, так вийшло, що ця справа у нас. Ми ніколи собі не дозволяли зупинитися в розслідування якоїсь справи. І, звичайно, детективи працюють і проводять всі необхідні слідчі дії. Напевно, когось це дратує", - відповів Артем Ситник.
Нагадаємо, з'явилася інформація про те, що в Брюсселі завершилося Шосте засідання Ради асоціації Україна-Європейський Союз, яка пройшла під головуванням прем'єр-міністра України Олексія Гончарука.
Відомо, що під час засідання сторони обговорили низку важливих питань і ухвалили спільну заяву.
Так, в спільній заяві Ради асоціації Україна-ЄС Україна взяла на себе зобов'язання притягнути до відповідальності винних у розкраданні ПриватБанку.
"Сторони погодилися з важливістю незворотності реформ у банківському секторі, зокрема в зв'язку з націоналізацією ПриватБанку, зробивши особливий наголос на здійсненні правосуддя щодо осіб, відповідальних за широкомасштабне шахрайство в ПриватБанку, і повернення активів", - йдеться в заяві.
Також повідомлялося, що Приватбанк виставив на продаж адміністративно-громадський комплекс у центрі Дніпра, до складу входить якого історична будівля. Комплекс відомий як "будинок Брежнєва".
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив про масштабну зміну підходу до роботи територіальних центрів комплектування, частину їхніх нинішніх функцій планують передати іншим структурам оборонного відомства в межах оновлення системи управління.
Росія намагається використати навіть наслідки власних атак проти України у інформаційній війні, заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Українські військовослужбовці, які не скористаються можливістю укласти нові контракти зі Збройними силами України, продовжать службу до моменту оголошення демобілізації. У Міністерстві оборони пояснили, що нова система контрактів не означає автоматичного звільнення тих, хто вирішить залишитися на чинних умовах служби.
Більшість українців підтримують ідею боротьби з поширенням незаконного контенту в Інтернет: 36,8% відповіли «так» і ще 35,5% – «скоріше так», разом 72,3%. Водночас головним ризиком такого регулювання громадяни називають можливість зловживань (59,3%).
Лід: Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що масштабна реформа територіальних центрів комплектування має розпочатися після оновлення системи грошового забезпечення військовослужбовців.
У Київській області відбувся фінал всеукраїнського дитячого футбольного турніру «Кубок Соніка», присвяченого ветерану спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» Максиму Вільчинському («Сонік»). Захід об’єднав юних спортсменів з різних регіонів України та став символом поваги до українських захисників, які боронять незалежність держави.
Реєстрація законопроєкту №15289 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України на виконання Резолюції № 2646 (2026) Парламентської асамблеї Ради Європи" викликала жваву реакцію зі сторони однієї громадської організації: Центру протидії корупції.
У Полтаві відбулася церемонія прощання з капітаном поліції Віталієм Плетенем, який загинув, виконуючи бойові завдання із захисту України від російської агресії.
На полігоні продемонстрували можливості сучасного броньованого автомобіля MAC OWL, назва якого в перекладі з англійської означає «Сова». Символічно, що автомобіль отримав таку назву на знак подяки Воєнній розвідці України, яка брала безпосередню участь у розробці та вдосконаленні проєкту, спираючись на реальний бойовий досвід і потреби фронту.
За підтримки та під керівництвом начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області Євгена Рогачова поліцейські регіону взяли участь у велозаїзді на підтримку ветеранів та ветеранок.
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив про масштабну зміну підходу до роботи територіальних центрів комплектування, частину їхніх нинішніх функцій планують передати іншим структурам оборонного відомства в межах оновлення системи управління.
Росія намагається використати навіть наслідки власних атак проти України у інформаційній війні, заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Українські військовослужбовці, які не скористаються можливістю укласти нові контракти зі Збройними силами України, продовжать службу до моменту оголошення демобілізації. У Міністерстві оборони пояснили, що нова система контрактів не означає автоматичного звільнення тих, хто вирішить залишитися на чинних умовах служби.
Більшість українців підтримують ідею боротьби з поширенням незаконного контенту в Інтернет: 36,8% відповіли «так» і ще 35,5% – «скоріше так», разом 72,3%. Водночас головним ризиком такого регулювання громадяни називають можливість зловживань (59,3%).