Українські біженці стали економічним активом, а не тягарем Польщі – Резазаде
Дані про становище українських біженців у Польщі дедалі виразніше спростовують наративи про їхню залежність від соціальної допомоги. За наявною статистикою, близько 80% українців, які вимушено виїхали до Польщі через війну, живуть за рахунок власних доходів і не отримують державних пособій.
Ба більше, їхній внесок в економіку країни вже оцінюється на рівні 2,7% ВВП Польщі, а щорічні податкові надходження від українців сягають близько 450 мільйонів доларів.
Перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні, міжнародний експерт Алі Реза Резазаде зазначає, що ці цифри мають принципове значення для розуміння реальної ролі української міграції в Європі.
«Українські біженці в Польщі — це приклад того, як вимушена міграція може трансформуватися в економічний ресурс. Вони швидко інтегруються, працюють, платять податки й фактично компенсують дефіцит робочої сили, з яким Польща стикалася ще до війни», — наголошує Резазаде.
За його словами, показовим є і рівень соціальної інтеграції. Понад половина українців — близько 52% — уже вивчили польську мову, що свідчить про довгострокові плани та готовність адаптуватися до нового середовища. Крім того, близько 10% українців уже придбали власну нерухомість у Польщі, інвестуючи кошти в економіку країни перебування.
Експерт звертає увагу на значний розрив у рівні доходів між Україною та Польщею: середня зарплата в Україні нині становить близько 550 євро, тоді як у Польщі — приблизно 1800 євро. Саме цей фактор, на думку Резазаде, пояснює високу мотивацію українців до працевлаштування й легальної економічної діяльності.
«Українці не просто шукають безпеки — вони шукають можливості працювати, забезпечувати свої родини й будувати майбутнє. Для Польщі це означає додаткові податки, зростання споживання та стабілізацію ринку праці», — підкреслює він.
Водночас Резазаде зазначає, що для України ці процеси несуть складний, але неминучий виклик. З одного боку — це втрата частини трудових ресурсів, з іншого — формування економічно успішної діаспори, яка в перспективі може стати важливим джерелом інвестицій, трансферу знань і підтримки відбудови країни після війни.
«Питання не в тому, чи повернуться всі. Питання в тому, як Україна зможе використати потенціал своїх громадян за кордоном у післявоєнний період. Польський приклад показує: українці здатні бути драйвером зростання там, де для цього створені умови», — підсумовує експерт.

#україна #польща #біженці #економіка #діаспора #резазаде #алірезарезазаде #міграція #ввп #податки
Війна змінює не лише кордони — вона змінює свідомість. Сьогодні український спорт уже давно вийшов за межі арен, килимів і стадіонів. Він став частиною національного спротиву.
Коли країна воює, кожен фронт має значення. Є фронт бойовий. Є інформаційний. Є економічний. Але є ще один — не менш важливий — фронт формування сили нації. І цей фронт проходить через спортивні зали, борцівські килими та дитячо-юнацькі школи.
Сьогодні, 24 лютого 2026 року — чотири роки з початку повномасштабної війни проти України. У роковини вторгнення в Києві близько 7 000 учасників зібралися в межах Національного дня молитви за Україну. Ініціатором та активним учасником заходу стала ГО «Тінь», яка об’єднала представників своїх осередків з різних регіонів держави, їхні родини та небайдужих громадян.
24 лютого 2022 року розпочалася повномасштабна війна проти України. Сьогодні — чотири роки від тієї дати, яка змінила країну, суспільство і кожного українця.
Бюро економічної безпеки України впровадило новий цифровий інструмент добору персоналу — Систему автоматизації проведення конкурсів на зайняття посад працівників БЕБ. Відтепер подача документів на вакантні посади здійснюється повністю онлайн.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський звернувся до українців, пригадавши події лютого 2022 року та шлях, який країна проходить уже четвертий рік повномасштабної війни.
Британське видання The Times опублікувало розгорнутий репортаж із прифронтового селища Степногірськ, де триває одна з найзапекліших битв на запорізькому напрямку. У центрі матеріалу — український спецпідрозділ «Феррата», що входить до структури Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР).
У Полтаві відбувся Зимовий кубок спортивного клубу працівників поліції Полтавщини з тактичної стрільби «Чотири сезони». Змагання присвятили вшануванню захисників і захисниць України, які з лютого 2014 року боронять свободу та незалежність держави.
Попри регулярні відключення електроенергії, українці нерідко отримують платіжки з більшими сумами, ніж очікували. У компанії YASNO пояснили, що це не парадокс, а наслідок особливостей споживання та роботи електроприладів.
Командир спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» Віктор Торкотюк відверто говорить про умови, в яких сьогодні працюють українські захисники. Без прикрас і пафосу — про складність, ризики та щоденну напругу, що стала частиною служби.
Війна змінює не лише кордони — вона змінює свідомість. Сьогодні український спорт уже давно вийшов за межі арен, килимів і стадіонів. Він став частиною національного спротиву.
Коли країна воює, кожен фронт має значення. Є фронт бойовий. Є інформаційний. Є економічний. Але є ще один — не менш важливий — фронт формування сили нації. І цей фронт проходить через спортивні зали, борцівські килими та дитячо-юнацькі школи.
Сьогодні, 24 лютого 2026 року — чотири роки з початку повномасштабної війни проти України. У роковини вторгнення в Києві близько 7 000 учасників зібралися в межах Національного дня молитви за Україну. Ініціатором та активним учасником заходу стала ГО «Тінь», яка об’єднала представників своїх осередків з різних регіонів держави, їхні родини та небайдужих громадян.
24 лютого 2022 року розпочалася повномасштабна війна проти України. Сьогодні — чотири роки від тієї дати, яка змінила країну, суспільство і кожного українця.