Записувати дітей у садок потрібно з народження: як в Україні вирішать проблему з чергами в дошкільних установах
Після кризи пандемії-2020 щонайменше тридцять тисяч дітей стоять в черзі в дитсадки. Щоб вирішити цю проблему, в парламенті зареєстрували відповідний проєкт закону.
У вересні 2020 року багато українських молодих сімей зіткнуться з проблемою запису дитини в дитячий садок, оскільки місць на всіх не вистачить. Здавалося б, вирішити це можна - побудувати нові дошкільні установи, але, наприклад, начальник Управління освіти Ірпінської міської ради Олег Білорус розповів, що незважаючи на 3-й дитячий садок на 120 місць, який добудовується і повинен відкритись 1 вересня 2020 року, як і раніше в черзі стоять більше 3 тисяч дітей.
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, найскладніша ситуація з чергами в дошкільні установи в Дніпропетровській області. Щонайменш 5 тисяч дітей не можуть потрапити в садочки.
Що стосується Києва - найбільше дітей, які чекають своєї черги, у Дарницькому районі. Ірина Ніколенко, директорка дитсадка №791 прокоментувала: "Наш садочок розрахований максимум на 255 місць, але реальна кількість дітей наближається до позначки 328. У нашому районі багато молодих сімей, які купують квартири в нових ЖК, і, звичайно, одна з потреб в інфраструктурі - дитячий садок".
Сергій Лабазюк, нардеп від фракції "За майбутнє", зареєстрував у парламенті проєкт закону, який повинен посприяти врегулюванню проблеми з чергами в дошкільні установи. Зокрема, розроблений проєкт передбачає, що місцева влада за невисоку плату буде здавати в оренду садочки приватним компаніям і інвесторам, які в свою чергу будуть будувати і реконструювати їх. За словами Лабазюка, навчання в таких закладах буде платним, крім пільговиків і багатодітних сімей: "Перед здачею в оренду будуть обговорюватися питання створення місць і на яких умовах. Таким чином, ми за короткий час отримаємо дитячі садки без навантаження на державний бюджет. Інвестори будуть зобов'язані прописати це в конкурсних умовах разом з Міськвиконкомом".
Киянин Валерій, батько двох дітей, розповів кореспонденту ASPI news, з чим пов'язана проблема нестачі місць у дитсадках і як, на його думку, буде діяти вищевказаний законопроєкт: "Я знаю, що багато батьків стурбовані питанням облаштування дитини. Мені в якійсь мірі пощастило, оскільки я записав свою дитину за пільгою і ні в якій черзі не стояв. Подав заявку в електронному вигляді і приніс відповідні документи до районного відділу освіти. Недостатня кількість місць багато в чому залежить від того, що раніше дошкільні установи здавалися різним фірмам, приватним фірмам, комунальним підприємствам. Але після 2000-х стався baby-boom, і молоді батьки зіткнулися з відсутністю садків. У містах забудовували висотки, нові житлові комплекси, але не дошкільні та шкільні установи. Як на мене, ситуація в Києві ще не така гостра, а ось, наприклад, у Вишгороді своєї черги ти можеш чекати, поки дитина в школу не піде. Вирішувати цю проблему будуть приватники, а не держава, а що стосується законопроєкту про спонсорування садків інвесторами - ціна за місяць буде не 10-15 тисяч гривень, а тисяча доларів. Дозволити собі це кожен не зможе, і ми повернемося до того, що маємо зараз".
Багатодітний батько Тарас, який живе під Києвом, в Ірпені, згадував, що коли одному з його синів виповнилося півроку, його відразу записали в чергу в місцевий комунальний садок. Однак через три роки директорка повідомила про переповненість садка і майже за 6 років місця в садочку для Данила не знайшлося: "За цей час черга значно зросла, і ми виявилися 80-ми в списку. Втім, директорка запропонувала альтернативу: або хтось може піти працювати в садок, тоді є пільга, або ж чекати наступного року. Пізніше виявилося, що в групі є неповний день". Тарас додав, що на той момент нічого іншого не залишалося, як віддати сина в групу на півдня, щоб хлопчик пройшов соціалізацію і як слід підготувався до школи.
ASPI news показувало мітингувальників-батьків під Кабміном, які вимагали під час карантину відкрити дитячі садки. Нагадаємо, що українські сім'ї висловили свої побоювання щодо примусової вакцинації дітей.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.
У 14-й окремій механізованій бригаді виник скандал через забезпечення військових, який набув широкого розголосу.
В Україні військовий омбудсмен Ольга Решетилова заявила, що потенційно до лав Збройних сил можуть долучитися близько 1,6 мільйона громадян, які ще не проходили службу. Водночас вона наголосила на кризі мобілізації та необхідності чітко визначити терміни служби, аби підвищити довіру суспільства до процесу.
Командирів 14-ї бригади та 10-го корпусу звільнили після внутрішніх конфліктів, які отримали назву «холодні війни». Президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про кадрові зміни, наголосивши, що армія не може дозволити собі розколів у критичний момент війни.
Відомі українські спортсмени, олімпійські чемпіони з боротьби Жан Беленюк, В’ячеслав Олійник та Ельбрус Тедеєв, а також триразовий чемпіон світу з греко-римської боротьби Ігор Якушенко привітали командира спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан-Х» Андрія Мельника-Фаворита.
Кирило Буданов заявив, що в умовах гарячої фази війни Україна не може дозволити собі вільний продаж зброї. Він наголосив, що це було б неприйнятно як для українських військових на передовій, так і для західних партнерів, від яких Київ сам просить озброєння.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила про стратегічну мету уряду – до 2030 року забезпечити працевлаштування 100 тисяч ветеранів і ветеранок у партнерстві держави та бізнесу.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.