Життя поділилося на до та після: пілот МАУ про авіакатастрофу в Ірані (Відео, Фото)
Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (МАУ) спільно з аеропортом "Бориспіль" вирішила закласти сквер пам’яті жертвам авіакатастрофи в Ірані та встановили пам’ятний камінь між терміналом D і VIP-терміналом.
17 лютого минає 40 діб з моменту трагичної загибелі пасажирів та екіпажу літака рейсу PS 752 МАУ, який виконував рейс Тегеран-Київ. Внаслідок ураження ракетами ПВС Ірану загинуло 167 пасажирів та 9 членів екіпажу.
Церемонія розпочалася з хвилини мовчання. Родичі та близькі принесли світлини, на яких були зображені обличчя пілотів та стюардів і стюардес. Усі бажаючи поклали квіти до встановленого каменю з табличкою "PS 752 – 08.01.2020".
Другий пілот Boeing 737 МАУ Артем Виноградов поділився з ASPI своїми спогадами про загиблих членів екіпажу.
"Я вісім років працюю в авіакомпанії. Поклавши руку на серце, можу сказати, що це були прекрасні хлопці і це не мовний зворот. Ігор Матьков, який був першим номером, підходив до мене за консультаціями. Він ще раніше хотів бути пілотом нашої авіакомпанії і чекав черги на переобліку. Це велика втрата. кожен відчув це на собі. Кожен щось зрозумів. По іншому ніяк, це були тісні взаємини. Насправді це важко, прийти сюди до цього каменю. Пересилити себе і в черговий раз зануритися в цю трагедію… Важко", – розповів ASPI Виноградов.
За словами присутніх пілотів авіакомпанії МАУ життя після трагедії поділилося на до та після. Колеги пригадують, що у той самий день трагедії, 8 січня, деякі стюардеси та стюарди зверталися про допомогу до психологів.
Наприкінці церемонії президент МАУ Євгеній Дихне заклав капсулу із залишками ґрунту з місця катастрофи і частинами літака. Монумент пам`яті зведуть дещо згодом за результатами відкритого конкурсе серед скульпторів.
Нагадаємо, 8 січня після вильоту з тегеранського аеропорту ім. імама Хомейні зазнав аварії літак "Міжнародних авіаліній Укрмаїни". На його борту перебувало 176 осіб, всі вони загинули. Серед них 11 українців - двоє пасажирів і дев'ятеро членів екіпажу. Пасажирами авіалайнера також були громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, ФРН і Великої Британії.
Іранська сторона стверджувала, що аварія сталася через технічну проблему літака.
Однак 11 січня Іран заявив, що український пасажирський авіалайнер був випадково збитий військовими.
9 січня група українських фахівців вирушила до Ірану для розслідування авіакатастрофи.
До її складу увійшли представники Держслужби з надзвичайних ситуацій, Міноборони, МЗС, МВС, СБУ, РНБО, Державної авіаційної служби, Нацбюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами та МАУ.
17 січня глава МЗС України Вадим Пристайко повідомив, що Іран готовий передати українській стороні чорні скриньки з літака МАУ, але після того, як їх на місці опрацює слідча група.
В аеропорту "Бориспіль" 19 січня відбулась церемонія вшанування пам’яті загиблих унаслідок катастрофи літака компанії "Міжнародні авіалінії України" в Тегерані.
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив про масштабну зміну підходу до роботи територіальних центрів комплектування, частину їхніх нинішніх функцій планують передати іншим структурам оборонного відомства в межах оновлення системи управління.
Росія намагається використати навіть наслідки власних атак проти України у інформаційній війні, заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Українські військовослужбовці, які не скористаються можливістю укласти нові контракти зі Збройними силами України, продовжать службу до моменту оголошення демобілізації. У Міністерстві оборони пояснили, що нова система контрактів не означає автоматичного звільнення тих, хто вирішить залишитися на чинних умовах служби.
Більшість українців підтримують ідею боротьби з поширенням незаконного контенту в Інтернет: 36,8% відповіли «так» і ще 35,5% – «скоріше так», разом 72,3%. Водночас головним ризиком такого регулювання громадяни називають можливість зловживань (59,3%).
Лід: Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що масштабна реформа територіальних центрів комплектування має розпочатися після оновлення системи грошового забезпечення військовослужбовців.
У Київській області відбувся фінал всеукраїнського дитячого футбольного турніру «Кубок Соніка», присвяченого ветерану спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» Максиму Вільчинському («Сонік»). Захід об’єднав юних спортсменів з різних регіонів України та став символом поваги до українських захисників, які боронять незалежність держави.
Реєстрація законопроєкту №15289 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України на виконання Резолюції № 2646 (2026) Парламентської асамблеї Ради Європи" викликала жваву реакцію зі сторони однієї громадської організації: Центру протидії корупції.
У Полтаві відбулася церемонія прощання з капітаном поліції Віталієм Плетенем, який загинув, виконуючи бойові завдання із захисту України від російської агресії.
На полігоні продемонстрували можливості сучасного броньованого автомобіля MAC OWL, назва якого в перекладі з англійської означає «Сова». Символічно, що автомобіль отримав таку назву на знак подяки Воєнній розвідці України, яка брала безпосередню участь у розробці та вдосконаленні проєкту, спираючись на реальний бойовий досвід і потреби фронту.
За підтримки та під керівництвом начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області Євгена Рогачова поліцейські регіону взяли участь у велозаїзді на підтримку ветеранів та ветеранок.
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив про масштабну зміну підходу до роботи територіальних центрів комплектування, частину їхніх нинішніх функцій планують передати іншим структурам оборонного відомства в межах оновлення системи управління.
Росія намагається використати навіть наслідки власних атак проти України у інформаційній війні, заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Українські військовослужбовці, які не скористаються можливістю укласти нові контракти зі Збройними силами України, продовжать службу до моменту оголошення демобілізації. У Міністерстві оборони пояснили, що нова система контрактів не означає автоматичного звільнення тих, хто вирішить залишитися на чинних умовах служби.
Більшість українців підтримують ідею боротьби з поширенням незаконного контенту в Інтернет: 36,8% відповіли «так» і ще 35,5% – «скоріше так», разом 72,3%. Водночас головним ризиком такого регулювання громадяни називають можливість зловживань (59,3%).