Українці не звертаються по психологічну допомогу з депресією чи страхом через коронавірус, - психіатр

"Такого потоку ми не бачимо. Такої статистики немає - в силу або відсутності таких випадків, або  цей страх незначний", - сказав кореспонденту ASPI професор Мішиєв.
 

Українські громадяни поки що не звертаються до лікарів зі скаргами на депресію, страх чи тривожність через карантин та епідемію коронавірусу, - повідомило ASPI у понеділок, 23 березня, з посиланням на ексклюзивний коментар Вячеслава Мішиєва, доктора медичних наук, професора, головного лікаря клінічної лікарні "Психіатрія" у місті Києві.

"Я не думаю, що у тих людей, які говорять: "У мене депресія через новини про коронавірус", - вона є. Це просто переживання, підвищена тривожність, настороженість. Але це не депресія в клінічному сенсі цього слова.

За медичними критеріями - це упродовж двох тижнів песимістичне сприйняття життя, знижений настрій, знижена працездатність, коливання настрою протягом доби, знижений апетит - всього сім або вісім критеріїв. І тільки при наявності п'яти з них можна ставити синдром депресії.

Це вкрай тяжкий, неприємний, руйнівний стан. І тому люди не повинні боятися психіатрів, а мають звертатися, розповідати і отримувати кваліфіковану допомогу", - зазначив Вячеслав Мішиєв.

Натомість у США, де "градус" паніки через пандемію коронавірусу і карантинні заходи набагато вищий, Центр контролю та профілактики захворювань (ЦКЗ) навіть опублікував поради для зменшення стресу.

Особливо вразливими до стресу і навіть паніки там вважають людей у групі ризику; підлітків; людей, які беруть участь у протиепідеміологічних заходах і безпосередньо лікують хворих на COVID-19; людей з психічними захворюваннями, нервовими розладами та із залежністю від алкоголю та наркотиків.

У цих людей порушується сон, вони переїдають або позбуваються апетиту. На цьому тлі загострюються хронічні хвороби, а також посилюється потяг до алкоголю, наркотиків, куріння, застерігають у ЦКЗ.

Батькам радять звернути увагу на поведінку своїх дітей, а особливо підлітків. Адже діти теж дивляться і читають в соцмережах новини, але при цьому багато чого не розуміють і тому бояться невідомого. Це може виражатися у плаксивості і дратівливості, поганому настрої, порушенні сну і харчування, небажанні вчитися, неуважності. Часом діти не бажають займатися улюбленим хобі, скаржаться на головний біль, потайки вживають алкоголь, тютюн, наркотики.

Щоб зменшити стрес, медики закликають утримуватися від постійного читання чи перегляду новин, особливо у соціальних мережах. Як найкращий спосіб справитися зі стресом самим і допомогти своїм близьким американські медики називають інформованість. Слід розібратися самому і пояснити своїм близьким, особливо дітям, що відбувається і як правильно поводитися.

Дітям також треба постійно давати зрозуміти, що вони в безпеці. Для цього батьки мають і самі зберігати спокій. Допоможе, якщо батьки складуть чіткий план, як діяти у разі виникнення тих ситуацій, яких вони найбільше бояться. Це додасть упевненості, а спокій батьків, у свою чергу, заспокоїть і дітей.

Слід обов'язково виділяти час, щоб піклуватися про себе – намагатися їсти здорову їжу, робити фізичні вправи, висипатися.

Також лікарі радять шукати розради в улюблених хобі – хоча б по кілька хвилин на день, а також обов'язково щодня спілкуватися з близькими людьми. Виділіть час, аби обговорювати з ними те, що тривожить найбільше.

Раніше повідомлялося, що міністр соціальної політики пообіцяла українським пенсіонерам підвищення пенсії.

Також Міністерство охорони здоров'я України пояснило, як українцям робитимуть експрес-тести на коронавірус.