Як фінансується вторинна медична допомога в Україні, – заступниця міністра охорони здоров'я Ірина Микичак

З 1 квітня 2020 року в Україні почала діяти Програма медичних гарантій на рівні вторинної медичної допомоги. Під час обговорення 21 грудня експерти пояснили, яким має бути алгоритм дій комунальних медичних закладів та їхніх власників.

Як відомо, первинна медична допомога – це рівень сімейного лікаря, терапевта та педіатра. Ті, лікарі, які працюють на "первинці", фінансуються Національною службою здоров'я України за відповідним пакетом, а також деяке фінансування йде з місцевих бюджетів, що є відповідальністю громади.

В той же час, як пояснила заступниця міністра охорони здоров’я України Ірина Микичак, вторинна медична допомога – це госпітальна база, що передбачає надання стаціонарної допомоги, а також діяльність спеціалістів вузького профілю. Госпітальна ланка є дуже розгалуженою і громіздкою, та найбільш затратною у фінансуванні. До 1 квітня 2020 року вся госпітальна допомога фінансувалася за кошти державної медичної субвенції. З 1 квітня розпочалася робота за системою програми державних медичних гарантій. На сьогоднішній день не має значення, де мешкає людина, вона має право отримати медичну допомогу у будь-якому стаціонарному медичному закладі України.

"В процесі децентралізації новостворені громади отримали дійсно великі повноваження і достатньо великий фінансовий ресурс. Однак ми постійно відчуваємо проблему з відповідальністю за роботу цієї "вторинки". 70%, а то й 80% фінансування – це кошти державного бюджету. Ми проаналізували, що у порівнянні з 2019 роком органи місцевого самоврядування, приймаючи цільові програми дофінансування, значно зменшили їх розмір. Тобто вони прийняли для себе рішення, що тепер усе має фінансуватися з держбюджету. І зараз, у цей вкрай складний період подолання епідемії коронавірусу, ми бачимо цю проблему. Бо ті сигнали, що держава не виділяє кошти на боротьбу з епідемією, не відповідають дійсності, ці кошти не можна порівняти з тими, що йдуть із місцевих бюджетів", – розповіла Микичак.

Також посадовиця додала, що програма медичних гарантій передбачає виплати заробітної плати та закупівлю медикаментів для медзакладів, а орган місцевого самоврядування має забезпечувати комунальні послуги, матеріально-технічну базу, розвиток внутрішньої інфраструктури.

"Важливо, щоб громади знайшли між собою діалог. Є досить складний нюанс в тому, що департаменти охорони здоров'я не мають прямого впливу на роботу лікарень, а тим паче громад. Керівник закладу працює на контракті з органом місцевого самоврядування і фінансується за договором з Національною службою здоров'я України. Тому нас, мабуть, чекають ще зміни в устрої на обласному рівні, бо децентралізація передбачає наближення послуги до пацієнта. Вкрай важливо зберегти і розвинути ту мережу, яка за одним стандартом надасть допомогу кожному громадянину України, незалежно від того, де він живе", – пояснила вона.