Антикорупційний парламент: якими будуть пріорітети нової Ради

Одне з найбільш актуальних питань, які хвилюють суспільство — боротьба з корупцією і саме даний аспект реформування держави не був втілений повністю цим складом парламенту.

На нового президента Володимира Зеленського, як і на новий парламент покладаються надії ефективної боротьби з корупцією.

Для цього, 16 липня був проведений форум "Встановлення справедливості – порядок денний для майбутнього парламенту", де було окреслено основні антикорупційні напрямки діяльності нового складу парламенту для ефективної боротьби з корупцією.

На форумі були присутні секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Данилюк, заступник голови Офісу президента Руслан Рябошапка, директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник, суддя Вищого антикорупційного суду Леся Федорак, голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін та інші.

Олександр Данилюк, який нещодавно тільки очолив РНБО, почав свою промову з того, що в Україні постійно був шалений спротив реформам, хоча за часів незалежності, Україна пережила уже чотири хвилі реформ, але без значних результатів.

Данилюк зауважив, що у його відомстві необхідно провести зміни сектору безпеки та сектору оборони. За його словами, ці сфери завжди були втаємничені, що дозволяло проводити махінації таємно.

Цієї сфери мають стосуватися зміни оборонного замовлення.

"Зараз близько 90% державних оборонних замовлень відбувається таємно, і ні для кого не секрет, що на цьому хтось заробляє", - зауважив Данилюк.

Він додав, що у цій сфері має бути застосований принцип відкритості, де це можливо, і утаємничувати замовлення варто тільки там, де є безпекова доцільність. Це дозволить, вважає секретар РНБО, знизити рівень корупції у відомстві.

Стосовно безпеки, варто провести комплексну реформ Служби безпеки України. Вже підготовлено кілька законопроектів щодо реформування СБУ, додав Данилюк.

"Без реформи СБУ інші сфери просто не реформуються", - вважає Олександр Данилюк.

Він також зазначив, що громадськість має мати можливість нагляду за функціями СБУ. 

Також варто привернути увагу до того, що нині СБУ дублює деякі функції інших органів у нагляді за економічними злочинами.

З моменту створення НАБУ, на нього покладались великі надії у боротьбі з корупцією, однак відчутного ефекту так і не відбулось. Артем Ситник, директор НАБУ сказав, що при створенні органу, було передбачено право звернення до міжнародних партнерів за правовою допомогою за необхідності. 

Процедура звернення передбачала попереднє направлення листа-звернення для узгодження деталей консультації, таке звернення могла направити тільки Адміністрація президента. За словами Ситника, у 2015 році він направляв у АП таке звернення, для того, щоб там направили його до міжнародних організацій, однак цей лист пролежав в АП до квітня 2019 року, тобто до нового президента. Отже формальне питання вирішувалось чотири роки, говорить Ситник.

"Водночас Генпрокуратура направляла своїх представників до цих міжнародних партнерів і переконувала їх у тому, що НАБУ не має права звертатись ні до кого", - додав Ситник.

Іншими словами, якщо вірити директору НАБУ, Адміністрація Порошенка блокувала можливість повноцінної роботи органу, оскільки майже кожна справа пов'язана з міжнародною допомогою.

Водночас, як тільки НАБУ почало вести слідство проти перших осіб держави, з'явились так звані "правки Лозового", які обмежили повноваження усіх слідчих органів.

Відповідно для того, аби повноцінно запустити роботу НАБУ, варто провести зміни до законодавства і такі законопроекти готові і чекають новий склад парламенту для їх ухвалення.

Ситник переконаний, що новий склад парламенту буде у змозі втілити в реальність ці поправки.

Заступник голови Офісу президента Руслан Рябошапка стверджує, що першочерговою є судова реформа, адже вона гальмує увесь процес притягнення винних до відповідальності.

Попри те, що попереднім президентом було заявлено про 144 виконані реформи, суд 2014 року не надто відрізняється від суду 2019-го, при чому на кожній інстанції, стверджує Рябошапка.

"Коли ми зустрічаємось із представниками міжнародних організацій або бізнесу, перше, що вони говорять - зробіть що-небудь з судами", - сказав представник Офісу президента.

Рябошапка вважає, що нам необхідно більше вкладати у людський капітал. І друге — це стійка робота інституцій, в першу чергу — антикорупційних та слідчих.

З боку громадськості, на форумі був присутній Віталій Шабунін - голова правління Центру протидії корупції. 

"Перші два роки ми не критикували Порошенка, не тому що, він нам подобався, просто тому, що можна було отримувати результат без конфліктів", - почав свою промову Шабунін.

Він також додав, що перші півтора роки вони були помічниками частини команди Порошенка у їхніх реформах. Він стверджував, що вони хотіли бути партнерами у боротьбі з корупцією, а не опонентами для п’ятого президента.

Водночас, він сказав, що міжнародні партнери та експерти переконують його у тому, що нова влада у особі президента Зеленського та команди хоче змін та боротьби з корупцією. При чому, як він стверджує, команда нового президента довела це справами.
Наприклад, Руслан Рябошапка є співавтором антикорупційних законопроєктів, він писав їх тоді, коли ще був заступником міністра юстиції.

Олександр Данилюк, за його словами, в свою чергу, проштовхував ці законопроєкти.

"Якби не Руслан та Олександр, цих законопроєктів не було б", - говорить Віталій Шабунін.

Він лише додав, що для комплексної реалізації задумів необхідна лише політична воля парламенту і він її чекає від нового парламенту, який буде обраний 21 липня.

Підсумовуючи форум, варто зазначити, що експерти та активісти доволі позитивно відгукуються на ініціативи президента Володимира Зеленського. Чинний парламент вже завершив свою каденцію і не може ухвалити необхідні антикорупційні законопроєкти. Крім цього, він не має політичної волі для цього. 

Нинішні соціологічні рейтинги демонструють, що у новому парламенті буде багато нових людей для політики, однак чи будуть вони проводити необхідні реформи, відповідно до європейських стандартів - покаже час. Крім цього, варто зважати, що у новому парламенті, крім недосвідчених парламентарів будуть старі, досвідчені та умілі депутати, а на що вони здатні - Україна переконувалась протягом 28 років.

Після форуму, Руслан Рябошапка погодився поговорити з пресою та відповісти на кілька питань: