Кому вигідно перетворити державний порт на «Бердянську народну республіку»

Є в Україні правило, і навіть прикмета - якщо біля входу в будівлю радянської архітектури вирує мітинг або пікет, це означає, що:

1.Це державне підприємство,

2.Там знайшли великі недостачі, розкрадання або зловживання,

3.Там нещодавно зняли директора, 

4.Директор або проштрафився, або прокрався, або - і те й інше.

Читайте також: Бізнес- структура Альперіна на Одеській митниці

Зміна керівництва Бердянського морського торгового порту не стала винятком. 18 квітня наказом Міністерства інфраструктури Микола Ільїн був відсторонений від посади директора державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт». Приводами для його звільнення стало падіння економічних показників державного порту і виявлені фінансовим аудитом факти зловживань і нанесення збитку державним інтересам докладніше тут і тут). Окремі епізоди стали основою відкритого поліцією кримінального провадження за ст.206 ч. 1 (Протидія законній господарській діяльності) і ст.364 ч. 2 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального Кодексу.

Читайте також: НАБУ підозрює Адміністрацію морпортів в порушенні правил тендеру на 712 млн гривень

За підсумками аудиту Ільїну вже один раз оголошували догану. Замість того, щоб навести в фінансах порядок і зупинити падіння вантажопотоку на очолюваному підприємстві, директор Бердянського порту направив сили і ресурси на боротьбу з конкурентами - приватними портовими операторами. Боротьбу мотивував тим, що «за державу прикро» - нібито спритні приватники перехоплюють у державного порту клієнтів і шматок хліба. Щоб позбавити одну з приватних компаній можливості працювати в Бердянському порту, навіть почали судитися зі своїм керівництвом - із Міністерством інфраструктури та Адміністрацією морських портів.

Коли ж Міністерство вирішило покласти цієї епопеї кінець і звільнило Ільїна, Міністерству відкритим текстом показали, хто в Бердянському порту господар.

Читайте також: «Нафтогаз» просить суд арештувати рахунки Одеського припортового заводу

Призначений 20 квітня в.о начальника ДП «Бердянський морський торговельний порт» Богдан Бабець до сих пір не може приступити до обов'язків - вхід на територію порту вже кілька днів перегороджує пікет. Ні нового директора, ні начальника управління Міністерства інфраструктури навіть на поріг не підпускають більше сотні співробітників порту, які, по черзі змінюючи один одного, виходять потоптатися на сходинки перед будівлею управління. Звільнення Ільїна вони називають несправедливим, що не враховує думки трудового колективу і таким, що суперечить інтересам держави і підприємства.

Поліція тільки спостерігає за акцією, яка за зовнішніми ознаками є мирною. Джерела в порту говорять: те, що виглядає як «любов, комсомол і весна» у виконанні згуртованого колективу, насправді - результат жорстко поставленого колишнім директором завдання.

За вказівкою Миколи Ільїна, глава профспілки працівників порту Василь Гривко і в.о.начальника юридичного відділу Валерій Пасічник організували безперебійний пікет з підневільних підлеглих. Люди отримали пропозицію, від якої неможливо відмовитися: або виходь, або йди. Реальних альтернатив, окрім як піти у відпустку за свій рахунок, у співробітників немає. І скаржитися теж нікому. У такому місті, як Бердянськ, будь-які погони і закони тьмяніють на тлі можливостей шанованої людини, депутата обласної ради від «Батьківщини» і кавалера «Почесного ордена міста»

Читайте також: Чергова замануха для інвесторів, яких так хоче і не хоче українська влада

«Батьківщина» в цій історії відіграє не останню роль. Функціонери місцевого осередку партії присутні серед пікетників і допомагають організаторам не тільки морально. Глава місцевого осередку Григорій Патій, за оперативною інформацією правоохоронних органів, на днях перевів у готівку в Бердянську дуже велику суму грошей - близько 170 тисяч доларів і відвіз їх в Запоріжжя. Правоохоронні органи мають підозру, що він отримував у приватних структур-експедиторів і агентів, які супроводжують вантажі, неправомірну вигоду, яку направляв на фінансування місцевого осередку «Батьківщини». Як то кажуть, «потрібні Парижу гроші - се ля ві»!

Читайте також: 5 прикладів популізму Юлії Тимошенко

З долученням нардепа від «Батьківщини» Сергія Соболєва, боротьба за зганьблену честь Бердянського порту і його екс-директора вийшла на новий рівень, і як то кажуть , «далі буде».

До правоохоронців доходять чутки, ніби мирну драматургію пікету може зруйнувати атака «тітушок», яких начебто наймають самі ж організатори пікету - глава профкому і в.о.начальника юридичного відділу порту.

Читайте також: Судимість як перепустка до Верховної Ради

За традицією, українські директори держпідприємств сприймають свої посади як даність, самі підприємства - як власність, а співробітників - як гарматне м'ясо.

І варто державі-справжньому господареві цього добра тільки пискнути з питаннями типу «Куди ви витрачаєте гроші?» - навколо відразу утворюється натовп борців за свободу і незалежність чергової «народної республіки».