Шкідлива та вигідна вітчізняна молочна продукція

Експерти про якість молочних продуктів. До відома споживачів.

Не новина, що сьогодні більшість споживачів змушені економити та купувати продукцію орієнтуючись на ціну і, щоб виробнику втриматися в певній ціновій ніші - доступній споживачеві, виробнику доводиться знижувати якість продукції.

Якість продукції, особливо, якщо ми говоримо про молочну продукцію, знижується за рахунок використання немолочних компонентів - пальмової олії, яку Україна, незважаючи на розмови про її шкоду, з кожним місяцем закуповує все в більших об'ємах (лише за січень–квітень імпортовано 55 тис 745 тон пальмової олії). Споживаємо ми її набагато більше, ніж такі держави-гіганти, як США або Китай.

Вартість молочного жиру у 4-5 рази перевищує вартість пальмової олії.

«Як мінімум 50% молочної продукції сфальсифіковано. Якщо ми візьмемо сегмент вершкового масла, то тут фальсифікат становитить близько 80%. Тому що туди замість молочного жиру, входить пальмовий і кокосовий жир. Відповідно можливості для фальсифікації просто величезні. Адже технічний жир є дуже дешевим. Підприємці на цьому дуже добре заробляють. Причому найчастіше фальсифікується масло з великою кількістю жиру, більше 69%», - повідомила доктор технічних наук Олена Сидоренко.

Майже аналогічна ситуація і з згущеним молоком, де замість молока натурального йде пальмова олія. За зовнішніми ознаками якість не визначити, а ось за собівартістю виробництва, звичайно, буде кардинальна економія для виробника.

Знають про ситуацію з якістю молочних продуктів і народні депутати. Нардеп С. Тригубенко випровдовує і розуміє споживачів, з його слів, українські виробники використовують пальмову олію не для досягнення специфічних властивостей кінцевого продукту, а для його максимального здешевлення. Цікаво, чи споживає її він чи його діти? Правда слід сказати, що Трегубенковсе ж таки має наміри запропонувати до обговорення можливості введення певних обмежень на застосування пальмового масла в продуктах харчування.

Але окрім використання немолочних компонентів в молочній продукції є і інша небезпечна проблема - залишки ветеринарних препаратів та інших інгібіторів в молоці. Молокопереробні підприємства в основному (80%) закуповують молоко у приватних малих господарств, які характеризуються низьким рівнем контролю за показниками якості та безпеки молока.

Про небезпечні домішки, а саме про наявність в молочних продуктах антибіотиків каже і Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа. Шкідливість їх для споживача полягає в тому, що людський організм отримує зайві антибіотики тоді, коли цього не потребує і ті, яких взагалі не потребує.

Французькі фахівці виявили антибіотики у 80% українського молока.

Зауважимо, що антибіотики - не отрута, а ліки, які корови отримують, коли хворіють. Частка тих антибіотиків, потрапляє в молоко і продукти з нього. Тому молоко корови, що отримували антибіотики не повинно надходити в переробку, але насправді, як бачемо – надходе.

Особливо це стосується молока, отриманого від приватних господарств: там антибіотики — ще далеко не найгірше, що може бути. Трапляється, наприклад, додавання прального порошку, аби молоко довше не псувалося.

Які тут є механізми контролю і, головне, яких заходів можна вжити проти недобросовісних виробників? 

Нагадаємо, останні три роки українські споживачі при виборі продуктів харчування могли покладатися лише на совість продавця і на власну інтуїцію. Державні органи не проводили перевірок з двох причин: по-перше, з 2013 року проводилася реформа перевіряючих органів, а, по-друге, в 2014 році урядом Арсенія Яценюка був введений мораторій на перевірки. Але завдяки зобов'язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС, ситуація вже в травні може змінитись.

В квітні Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні розглядав доопрацьований законопроект «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин» (реєстр. № 0906). Який після розгляду було відправлено на повторне друге читання. У Держспоживслужбі сподіваються що доопрацьований в травні буде розглянутий народними депутатами.

На зовнішніх ринках розсмакували українську молочну продукцію

Поговоримо про експорт української молочної продукції за І квартал 2017. За підсумками січня-квітня 2017 року Україна експортувала 36,4 тис. тонн молочних продуктів на суму 63,7 млн дол. У натуральному виразі це на 33% більше, ніж за аналізований період  2016-го, а в грошовому — на 81%.

Незважаючи на вище зазначену критику українських експертів, найбільше зростання попиту продовжує демонструвати українське вершкове масло. Його продажі в першому кварталі 2017 р. (за січень-квітень 2017 р.) в натуральному виразі зросли на 232,6%, а в грошовому — на 319,5%. Загалом за перші 4 місяці було експортовано 5,5 тис. тонн масла на загальну суму 20 млн дол. Зокрема у квітні було експортовано майже 2 тис. тонн масла, що на 17% більше, ніж у березні та на 293%, ніж у квітні минулого року. Найбільше масла поставляли до Марокко (4,5 млн дол., за 4 місяці), Казахстану (2,6 млн дол.) та Молдови (2,3 млн дол.).

Молочна сироватка стоїть на другому місці за експортними обсягами. За чотири місяці було експортовано близько 12 тис. тонн (+91%) продукту. У вартісному виразі це 8,3 млн дол. (+145,2%). В тому числі, у квітні на зовнішні ринки було продано 3,2 тис. тонн продукту на суму 2,5 млн дол. Основними імпортерами були: Китай — 4,2 млн дол., Індія — 641 тис. дол.  та В’єтнам — 448 тис. дол.

Експорт молока та вершків незгущених від початку року склав 2,6 тис. тонн, що на 27,7% менше, ніж в минулому році. В грошовому виразі продажі склали 1,7 млн дол. (-9,3%). Найбільшими ринками збуту залишаються Молдова (761 тис. дол.), Грузія (478 тис. дол.) та Саудівська Аравія (233 тис. дол.)

Експорт згущеного молока та вершків у січні-квітні склав 13,9 тис. т. (+6,1%) на суму 24,5 млн дол. (+35,1 млн дол.). Це найбільша експортна група вітчизняної молочки. Торгували найбільше з Казахстаном (4,8 млн дол.), Туркменістаном (3,3 млн дол.) та Бангладеш (2,4 млн дол.).

Експортні показники сиру показують позитивні зрушення. За чотири місяці їх обсяг зріс на 16,5% — до 2,5 тис. тонн, та приніс Україні 8,5 млн дол. (+38,2%). У квітні було експортовано 928 тонн продукту, що на 37,5% більше, ніж у березні та на 19,4% більше, ніж у квітні 2016. Основними покупцями вітчизняного сиру були Казахстан (4,2 млн дол.) Молдова (2,4 млн дол.), та Єгипет (997 тис. дол.).

Торгівля кисломолочними продуктами, як і свіжими показує падіння, в порівнянні з минулим роком. За підсумками 4 місяців на зовнішні ринки було поставлено лише 841 тонна (-26,1%) продукту на суму 829 тис. дол. (-17,4%). Основним ринком збуту залишається Молдова. Туди постачають більше 50% всієї кисломолочної продукції.

Взагалі Молдова залишається одним з найбільших ринків збуту для українських молочних продуктів, експорт яких в першому кварталі склав 25,7 тис. т на $ 43,6 млн. Також Молдова закупила українських сирів на $ 1,7 млн. з експортованих 1,6 тис. т на $ 5,2 млн. Більше купив лише Казахстан - на $ 2,2 млн.