Босацький пригрозив новим загостренням: Польща попередила Україну через Пантеон Бандери та Шухевича

У Польщі заявили про можливе серйозне погіршення відносин з Україною та іншими європейськими державами, якщо Степана Бандеру і Романа Шухевича перепоховають у Національному пантеоні України. Варшава водночас наголошує, що продовжує підтримувати Київ у війні проти Росії.

Питання майбутнього Національного пантеону України стало новою точкою напруження у відносинах Києва та Варшави. Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що можливе перепоховання Степана Бандери та Романа Шухевича на території Пантеону може мати серйозні політичні наслідки для України. Про це польський посадовець сказав в ефірі TVP Info, а його заяву цитує RMF24.

Босацький визнав право кожної держави самостійно визначати, кого вона вважає своїми героями. Водночас він закликав українську владу враховувати позицію Польщі щодо історичної пам'яті та постатей, яких у польському суспільстві пов'язують із масовими злочинами проти цивільного населення.

За словами польського дипломата, поява Бандери або Шухевича в Національному пантеоні може суттєво вплинути не лише на двосторонні відносини. Він попередив про ризик погіршення взаємин України також із ширшим європейським середовищем.

Таким чином, Варшава фактично дала зрозуміти, що рішення України щодо національного пантеону розглядатиметься польською стороною не як винятково внутрішня українська справа. Особливу чутливість для Польщі становить тема діяльності Української повстанської армії та оцінка ролі її керівників.

Напередодні президент України Володимир Зеленський підписав закон про створення Національного пантеону. Документ визначає правові засади його функціонування та коло осіб, яких у майбутньому можна буде там вшановувати. Раніше Зеленський наголошував, що саме українці мають визначати, кого вважати гідним такого вшанування.

Закон, зокрема, передбачає можливість вшанування військових діячів, які були головнокомандувачами або обіймали рівнозначні посади в арміях Української Народної Республіки, Української Галицької армії, «Січі Карпатській» та Українській повстанській армії. Саме остання обставина привернула особливу увагу польської сторони.

Босацький назвав тему УПА одним із найбільш суперечливих питань в історії українсько-польських відносин. При цьому він окремо підкреслив, що Польща не відмовляється від підтримки України у війні проти Росії та вважає українську перемогу такою, що відповідає польським національним інтересам.

Однак історична суперечка продовжує накладатися на актуальну політику. У Варшаві дедалі частіше порушують питання, пов'язані з українською оцінкою діяльності УПА, Бандери та Шухевича, а в Києві наполягають на власному праві формувати національну політику пам'яті.

Нинішня заява польського дипломата пролунала на тлі вже наявного загострення між двома країнами. У червні 2026 року додатковим подразником стало рішення надати одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України назву «Героїв УПА». Цей крок викликав негативну реакцію у Варшаві.

Після цього президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Український президент згодом повернув польську нагороду до Варшави. Приклад Зеленського наслідували троє колишніх президентів України, після чого навколо державних нагород виникла окрема дипломатична суперечка.

Напруження позначилося і на двосторонніх публічних заходах. Зеленський не взяв участі в конференції з відновлення України, яка проходила в Гданську. Українську делегацію на заході очолила тодішня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.

Далі польські посадовці почали пов'язувати історичні питання з європейською інтеграцією України. Віцепрем'єр-міністр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що Варшава може створювати перешкоди на шляху вступу України до Європейського Союзу, якщо Київ не врегулює історичні суперечності між двома державами.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск також говорив про погіршення польсько-українських відносин. За його словами, Варшаві варто переглянути підхід до демонстрації доброї волі щодо України.

Тепер питання Національного пантеону може стати черговим випробуванням для Києва та Варшави. Українська сторона розглядає створення Пантеону як важливий елемент національної пам'яті та вшанування людей, які відіграли значну роль у боротьбі за українську державність. Польща ж попереджає, що присутність у ньому діячів, яких там вважають відповідальними за злочини проти польського населення, може мати серйозні наслідки.

Особливість нинішньої ситуації полягає в тому, що суперечка розгортається між державами, які одночасно залишаються партнерами у протистоянні російській агресії. Польща продовжує підтримувати Україну, однак історична політика дедалі сильніше впливає на політичний діалог між Києвом і Варшавою.

Для України це створює складну дипломатичну ситуацію. З одного боку, Київ прагне самостійно визначати героїв національної історії та формувати власну політику пам'яті. З іншого — польська влада прямо сигналізує, що рішення щодо Бандери, Шухевича та УПА можуть впливати на двосторонню співпрацю й ширший європейський контекст.

Водночас польська заява не означає автоматичного припинення підтримки України. Навпаки, Босацький наголосив, що перемога України у війні проти Росії відповідає інтересам Польщі. Це свідчить про те, що Варшава намагається розділяти питання поточної безпеки та історичної пам'яті, хоча остання дедалі помітніше впливає на політичні відносини.

На цьому тлі подальша доля Національного пантеону може стати предметом особливої уваги не тільки в Україні, а й у Польщі. Києву доведеться враховувати реакцію сусідньої держави, яка одночасно є одним із важливих партнерів України, тоді як Варшаві — балансувати між власною історичною політикою та необхідністю підтримувати Україну в умовах російської агресії.

Отже, заява Марціна Босацького стала черговим сигналом про те, що історична пам'ять залишається одним із найскладніших питань у відносинах України та Польщі. Потенційне вшанування Бандери й Шухевича в Національному пантеоні вже зараз викликає різку реакцію Варшави, яка попереджає про можливе погіршення відносин не лише між двома країнами, а й з іншими європейськими партнерами.

У Польщі заявили про можливе серйозне погіршення відносин з Україною та іншими європейськими державами, якщо Степана Бандеру і Романа Шухевича перепоховають у Національному пантеоні України. Варшава водночас наголошує, що продовжує підтримувати Київ у війні проти Росії.

Питання майбутнього Національного пантеону України стало новою точкою напруження у відносинах Києва та Варшави. Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що можливе перепоховання Степана Бандери та Романа Шухевича на території Пантеону може мати серйозні політичні наслідки для України. Про це польський посадовець сказав в ефірі TVP Info, а його заяву цитує RMF24.

Босацький визнав право кожної держави самостійно визначати, кого вона вважає своїми героями. Водночас він закликав українську владу враховувати позицію Польщі щодо історичної пам'яті та постатей, яких у польському суспільстві пов'язують із масовими злочинами проти цивільного населення.

За словами польського дипломата, поява Бандери або Шухевича в Національному пантеоні може суттєво вплинути не лише на двосторонні відносини. Він попередив про ризик погіршення взаємин України також із ширшим європейським середовищем.

Таким чином, Варшава фактично дала зрозуміти, що рішення України щодо національного пантеону розглядатиметься польською стороною не як винятково внутрішня українська справа. Особливу чутливість для Польщі становить тема діяльності Української повстанської армії та оцінка ролі її керівників.

Напередодні президент України Володимир Зеленський підписав закон про створення Національного пантеону. Документ визначає правові засади його функціонування та коло осіб, яких у майбутньому можна буде там вшановувати. Раніше Зеленський наголошував, що саме українці мають визначати, кого вважати гідним такого вшанування.

Закон, зокрема, передбачає можливість вшанування військових діячів, які були головнокомандувачами або обіймали рівнозначні посади в арміях Української Народної Республіки, Української Галицької армії, «Січі Карпатській» та Українській повстанській армії. Саме остання обставина привернула особливу увагу польської сторони.

Босацький назвав тему УПА одним із найбільш суперечливих питань в історії українсько-польських відносин. При цьому він окремо підкреслив, що Польща не відмовляється від підтримки України у війні проти Росії та вважає українську перемогу такою, що відповідає польським національним інтересам.

Однак історична суперечка продовжує накладатися на актуальну політику. У Варшаві дедалі частіше порушують питання, пов'язані з українською оцінкою діяльності УПА, Бандери та Шухевича, а в Києві наполягають на власному праві формувати національну політику пам'яті.

Нинішня заява польського дипломата пролунала на тлі вже наявного загострення між двома країнами. У червні 2026 року додатковим подразником стало рішення надати одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України назву «Героїв УПА». Цей крок викликав негативну реакцію у Варшаві.

Після цього президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Український президент згодом повернув польську нагороду до Варшави. Приклад Зеленського наслідували троє колишніх президентів України, після чого навколо державних нагород виникла окрема дипломатична суперечка.

Напруження позначилося і на двосторонніх публічних заходах. Зеленський не взяв участі в конференції з відновлення України, яка проходила в Гданську. Українську делегацію на заході очолила тодішня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.

Далі польські посадовці почали пов'язувати історичні питання з європейською інтеграцією України. Віцепрем'єр-міністр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що Варшава може створювати перешкоди на шляху вступу України до Європейського Союзу, якщо Київ не врегулює історичні суперечності між двома державами.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск також говорив про погіршення польсько-українських відносин. За його словами, Варшаві варто переглянути підхід до демонстрації доброї волі щодо України.

Тепер питання Національного пантеону може стати черговим випробуванням для Києва та Варшави. Українська сторона розглядає створення Пантеону як важливий елемент національної пам'яті та вшанування людей, які відіграли значну роль у боротьбі за українську державність. Польща ж попереджає, що присутність у ньому діячів, яких там вважають відповідальними за злочини проти польського населення, може мати серйозні наслідки.

Особливість нинішньої ситуації полягає в тому, що суперечка розгортається між державами, які одночасно залишаються партнерами у протистоянні російській агресії. Польща продовжує підтримувати Україну, однак історична політика дедалі сильніше впливає на політичний діалог між Києвом і Варшавою.

Для України це створює складну дипломатичну ситуацію. З одного боку, Київ прагне самостійно визначати героїв національної історії та формувати власну політику пам'яті. З іншого — польська влада прямо сигналізує, що рішення щодо Бандери, Шухевича та УПА можуть впливати на двосторонню співпрацю й ширший європейський контекст.

Водночас польська заява не означає автоматичного припинення підтримки України. Навпаки, Босацький наголосив, що перемога України у війні проти Росії відповідає інтересам Польщі. Це свідчить про те, що Варшава намагається розділяти питання поточної безпеки та історичної пам'яті, хоча остання дедалі помітніше впливає на політичні відносини.

На цьому тлі подальша доля Національного пантеону може стати предметом особливої уваги не тільки в Україні, а й у Польщі. Києву доведеться враховувати реакцію сусідньої держави, яка одночасно є одним із важливих партнерів України, тоді як Варшаві — балансувати між власною історичною політикою та необхідністю підтримувати Україну в умовах російської агресії.

Отже, заява Марціна Босацького стала черговим сигналом про те, що історична пам'ять залишається одним із найскладніших питань у відносинах України та Польщі. Потенційне вшанування Бандери й Шухевича в Національному пантеоні вже зараз викликає різку реакцію Варшави, яка попереджає про можливе погіршення відносин не лише між двома країнами, а й з іншими європейськими партнерами.