Сибіга закликав Європу розморозити російські активи: "Україна вимагає конкретного рішення"

Україна має намір активізувати міжнародні переговори щодо використання заморожених російських активів для допомоги у відновленні держави та забезпеченні її макрофінансової стабільності. 

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що настав час перейти від дискусій навколо російських коштів до пошуку чітких юридичних механізмів їхнього використання на користь України.

Очільник українського МЗС зробив відповідну заяву 18 серпня під час пресконференції з міністром закордонних справ Бельгії Максимом Прево в Києві. Сибіга наголосив, що питання заморожених активів Росії необхідно знову винести на перший план міжнародного порядку денного та перейти до практичного обговорення того, яким саме чином ці кошти можуть бути спрямовані Україні.

За словами міністра, йдеться не лише про політичну доцільність такого кроку, а й про очевидну необхідність компенсувати масштабні збитки, завдані російською агресією. Сибіга нагадав, що за оцінками Світового банку, сукупна шкода українській інфраструктурі вже перевищує 600 млрд доларів.

Україна, за словами глави МЗС, не може самостійно впоратися з такими масштабами руйнувань. Війна створила фінансове навантаження, яке виходить далеко за межі можливостей однієї держави, тому Київ очікує від партнерів не лише політичної підтримки, а й рішень, здатних забезпечити довгострокову фінансову стійкість.

Сибіга підкреслив, що українці фактично захищають не тільки власну територію, а й безпеку всієї Європи. Водночас основний тягар війни залишається на Україні, яка платить за протистояння Росії життями своїх військовослужбовців і масштабними руйнуваннями цивільної інфраструктури. Саме тому використання російських коштів для підтримки України він назвав питанням справедливості.

Особливу увагу міністр приділив Бельгії, яка залишається однією з ключових держав у дискусії про долю заморожених російських активів. Сибіга подякував бельгійській стороні за підтримку України та зазначив, що Київ розраховує на подальшу активну участь Брюсселя у пошуку рішення.

Саме бельгійська позиція тривалий час була одним із головних факторів, що ускладнювали ухвалення рішення про використання російських активів. У Бельгії зберігається значна частина заморожених російських коштів, а влада країни раніше вимагала юридичних гарантій та чіткого розподілу можливих фінансових ризиків між державами Європейського Союзу.

Тепер Київ прагне повернути цю дискусію на найвищий рівень. Сибіга назвав заморожені російські активи одним із фундаментальних напрямів, який потенційно може суттєво посилити Україну саме за рахунок прямого використання російських коштів. За його словами, українська дипломатія планує активно обговорювати це питання не лише в європейських столицях, а й з іншими міжнародними партнерами.

Для України принциповим залишається питання юридичного механізму. Київ прагне не просто зберігати російські активи замороженими, а домогтися вироблення правових процедур, які дозволять використати їх для підтримки держави, що зазнала масштабної шкоди внаслідок російської агресії.

Водночас Сибіга наголосив, що таке рішення не може бути винятково українською ініціативою. На його думку, використання російських активів має стати колективним рішенням партнерів та передбачати колективну відповідальність. Такий підхід, за його словами, необхідний для того, щоб створити достатню політичну та юридичну основу для подальших дій.

Проблема особливо актуальна з огляду на масштаб потреб України. Понад 600 млрд доларів оцінених збитків інфраструктурі демонструють, що традиційної міжнародної допомоги недостатньо для повного покриття наслідків війни. Російські активи, які були заморожені після початку повномасштабного вторгнення, потенційно можуть стати одним із джерел фінансування відновлення та підтримки української економіки.

Водночас питання конфіскації або безпосереднього використання російських державних коштів залишається юридично складним. Саме тому українська сторона наполягає на необхідності виробити чіткі механізми, які дозволять партнерам діяти узгоджено та мінімізувати правові й фінансові ризики.

Заява Сибіги свідчить про намір Києва знову посилити дипломатичний тиск щодо цього питання. Україна прагне, щоб дискусія про російські активи не залишалася лише предметом політичних заяв, а завершилася конкретними рішеннями на рівні європейських держав та інших союзників.

Для Кремля реалізація такого сценарію означала б новий фінансовий удар. Російські кошти, які були заблоковані за кордоном через санкції, можуть бути використані для підтримки держави, проти якої Москва веде війну. Це також створює прецедент, за якого економічні наслідки агресії безпосередньо пов'язуються з фінансуванням відновлення країни-жертви.

Українська дипломатія тепер розраховує, що партнери перейдуть від обговорення можливих ризиків до вироблення конкретного рішення. Сибіга дав зрозуміти: Київ вважає питання заморожених активів одним із ключових фінансових напрямів і має намір активно просувати його на міжнародному рівні.