Зеленський отримав новий аргумент у війні: українські удари паралізували понад третину нафтопереробки Росії

Українська кампанія із системного ураження російської паливної інфраструктури завдала Кремлю одного з найболючіших економічних ударів від початку повномасштабної війни. 

За даними західних досліджень, атаки Сил оборони України вивели з ладу понад 30% фактичних і майже 45% номінальних нафтопереробних потужностей Росії, що вже призвело до масштабної паливної кризи, перебоїв із постачанням бензину та дизельного пального й змусило російську владу вдатися до екстрених обмежень.

Дослідження, на яке посилаються міжнародні ЗМІ, свідчить, що наслідки українських ударів виявилися значно довготривалішими, ніж очікували в Москві. Навіть через рік після атак частина російських нафтопереробних заводів так і не повернулася до повноцінної роботи, а відновлення виробництва відбувається значно повільніше через пошкодження критично важливого обладнання та дефіцит необхідних комплектуючих.

Аналітики зазначають, що українські удари торкнулися ключових підприємств паливної галузі РФ. Внаслідок цього фактичні обсяги переробки нафти різко скоротилися, а російський уряд був змушений запровадити обмеження на продаж пального в більшості регіонів країни. У низці областей почали формуватися довгі черги на автозаправних станціях, а дефіцит бензину та дизельного пального став однією з найсерйозніших внутрішніх економічних проблем Росії.

Фахівці енергетичного ринку наголошують, що навіть після запуску окремих відремонтованих підприємств галузь не змогла повернутися до довоєнних показників. Найбільші труднощі виникають із забезпеченням внутрішнього ринку паливом, оскільки значна частина виробничих потужностей продовжує працювати з обмеженнями або залишається повністю зупиненою.

Для оцінки масштабів втрат дослідники використали супутниковий моніторинг. Вони аналізували рівень нічного освітлення навколо 29 найбільших російських нафтопереробних заводів, що дозволило простежити фактичну активність підприємств. Після перших українських ударів інтенсивність роботи заводів різко знизилася, а на багатьох об'єктах падіння виробничої активності зберігалося понад тринадцять місяців.

Експерти підкреслюють, що найбільшого ефекту вдалося досягти саме ударами по нафтопереробній інфраструктурі. На відміну від атак по інших військових або логістичних об'єктах, пошкодження НПЗ мали довготривалий економічний ефект, оскільки відновлення складного технологічного обладнання потребує значного часу, фінансових ресурсів і доступу до спеціалізованих західних технологій, які Росія не може вільно отримувати через санкції.

На цьому тлі українська стратегія завдання ударів по паливній інфраструктурі дедалі більше розглядається як один із ключових елементів послаблення військового потенціалу Росії. Скорочення обсягів виробництва пального безпосередньо впливає на логістику армії, транспортне забезпечення та експортні доходи, з яких Кремль фінансує продовження війни. Раніше українська влада неодноразово заявляла, що саме доходи від енергетичного сектору залишаються одним із головних джерел фінансування російської військової машини.

Попри спроби Москви стабілізувати ситуацію шляхом адміністративних обмежень і перенаправлення ресурсів, експерти прогнозують, що наслідки українських ударів ще тривалий час впливатимуть на російську паливну галузь. Затяжна паливна криза, дефіцит виробничих потужностей та ускладнення ремонтів можуть і надалі послаблювати економічні можливості Росії та обмежувати її здатність підтримувати нинішню інтенсивність бойових дій.