Нардеп Костенко пояснив ситуацію з мобілізацією жінок: у Раді заявили, що змін не готують

У Верховній Раді спростували інформацію про нібито підготовку мобілізації жінок в Україні. Комітет парламенту з питань національної безпеки, оборони та розвідки заявив, що відповідних законопроєктів немає, внутрішні обговорення такого рішення не проводяться, а жінки долучаються до Сил оборони добровільно. 

Водночас тема знову опинилася в центрі уваги після низки публічних заяв про можливе розширення мобілізаційного ресурсу.

25 серпня пресслужба Апарату Верховної Ради повідомила про позицію профільного комітету щодо поширених у публічному просторі повідомлень про можливу мобілізацію жінок. У парламенті наголосили, що такі твердження не відповідають реальній законодавчій роботі.

У Комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки заявили, що наразі не існує ані законопроєктів про мобілізацію жінок, ані внутрішніх обговорень щодо запровадження такого механізму. Відповідно, говорити про підготовку рішення щодо примусового призову жінок підстав немає.

У парламенті також наголосили, що жінки в Україні долучаються до Сил оборони на добровільній основі. Таким чином, поширені припущення про нібито підготовку загальної мобілізації жінок не відображають офіційної позиції Верховної Ради.

Представники парламенту окремо закликали громадян критично ставитися до подібних повідомлень і перевіряти інформацію за офіційними джерелами. Причиною такої заяви стала активна дискусія навколо можливого розширення мобілізаційного ресурсу України.

Тема мобілізації жінок отримала новий поштовх після появи відповідної петиції на офіційному порталі електронних петицій. 10 серпня автор ініціативи Станіслав Русин запропонував призивати до армії жінок без дітей. Свою пропозицію він пояснював тим, що ця категорія, на його думку, не має відповідальності за виховання дітей.

Однак станом на 25 серпня петиція не набрала необхідної кількості голосів для її подальшого розгляду. Із необхідних 25 тисяч підписів вона отримала 597 голосів.

Дискусію також підсилила заява колишнього міністра оборони Олексія Резнікова. 21 серпня він висловив думку, що Україні необхідно впорядкувати систему призову та розглядати можливість залучення до армії не лише чоловіків, а й жінок.

Резніков аргументував свою позицію демографічною різницею між Україною та Росією. За його оцінкою, населення Росії становить близько 100 мільйонів людей, тому Україна, яка має значно менший мобілізаційний ресурс, повинна шукати додаткові можливості для комплектування Сил оборони.

Ексміністр також посилався на досвід Ізраїлю та принцип гендерної рівності. На його думку, залучення жінок могло б істотно розширити потенційний ресурс для оборони держави.

Цю пропозицію прокоментував керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко. Він виступив проти ідеї мобілізації жінок і заявив, що подібні питання не варто обговорювати з людьми, які не проходять військову службу.

Водночас чинне законодавство вже передбачає можливість служби жінок у Силах оборони. Окремі категорії громадянок можуть перебувати на військовому обліку, а військовослужбовицями жінки можуть ставати, зокрема, шляхом добровільного укладення контракту.

Окремо в матеріалі порушується питання українок із медичною та фармацевтичною освітою. Попри попередні обговорення, до 2026 року окремий жіночий мобілізаційний реєстр для цієї категорії так і не був створений.

Військовий експерт Олег Жданов зазначав, що жінки, які мають відповідну військово-облікову спеціальність, можуть підлягати мобілізації відповідно до законодавства. Водночас для інших українок шлях до служби залишається добровільним.

Адвокат Роман Ліхачов повідомляв, що в українському війську вже служать десятки тисяч жінок. За наведеними ним даними, йдеться приблизно про 75 тисяч військовослужбовиць. Водночас він звертав увагу на необхідність належної підготовки інфраструктури, якщо кількість жінок у війську зростатиме. Серед таких питань — окремі умови розміщення, навчання, забезпечення формою та спорядженням.

Паралельно у Верховній Раді обговорюються й інші можливі зміни у сфері мобілізації. Зокрема, нардеп і секретар парламентського комітету з питань національної безпеки Роман Костенко говорив про можливість коригування вікових меж призову.

Йшлося про варіанти зниження верхньої межі мобілізаційного віку до 50–55 років, а також можливого зменшення нижньої межі до 21 року. 25 серпня Костенко в інтерв'ю «Українській правді» також розповів про можливість законодавчих змін, які могли б передбачати зниження віку призову до 50 років.

Таким чином, нинішня дискусія навколо мобілізації в Україні охоплює одразу кілька різних питань, які не варто ототожнювати. З одного боку, у Верховній Раді офіційно заперечують підготовку примусової мобілізації жінок. З іншого — окремі політики, військові експерти та громадські діячі публічно обговорюють можливість зміни підходів до комплектування армії.

На сьогодні позиція профільного парламентського комітету залишається однозначною: законодавчих ініціатив щодо мобілізації жінок немає, а відповідні внутрішні обговорення не проводяться. Тому повідомлення про нібито вже підготовлене рішення щодо мобілізації українок не мають під собою підтвердження з боку Верховної Ради.