Папа Римський Франциск три роки робив помилки і неправильні судження про війну в Україні – Le Monde

Вранці 25 лютого 2022 року, всього через добу після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, Папа Римський Франциск вирушив до російського посольства на вулиці Віа делла Кончільяціоне, неподалік від Ватикану, повідомило Le Monde.

Згідно з опублікованим після візиту комюніке, він хотів "висловити свою стурбованість з приводу війни в Україні". ЗМІ пише, що цей незграбний крок, який "порушує дипломатичні норми", став першим епізодом у низці вагань, помилок у судженнях і двозначностей з боку Хорхе Бергольйо, який помер 21 квітня 2025 року. "З усіх міжнародних справ, якими аргентинський Папа Римський займався протягом 12 років свого понтифікату, війна в Україні виявилася однією з найскладніших", - ідеться в матеріалі.

До травня 2022 року Франциск невпинно закликав припинити бойові дії, відмовляючись при цьому визнати відповідальність у цьому кремлівського диктатора Володимира Путіна і Росії. Виступаючи за вирішення конфлікту за допомогою переговорів, він навіть говорив, що хоче спочатку зустрітися з Путіним, перш ніж їхати до Києва.

Однак, зіткнувшись із відмовою Кремля відгукнутися на його заклики до посередництва, Папа зрештою публічно пошкодував про свою позицію, заявивши, що, незважаючи ні на що, продовжить "наполягати" на своєму.

В одному з інтерв'ю в травні 2022 року він припустив, що "гнів" Кремля міг бути "спровокований" "гарчанням НАТО у двері Росії". Ця заява свого часу викликала переполох серед західних держав, особливо у Східній Європі. Коли журналісти запитали його, чи правильно постачати західну зброю Україні, він відповів: "Я не знаю, як відповісти, я занадто далеко". Однак, за його словами, "торгівля зброєю" - це завжди "скандал", тим більше, що "мало хто" виступає проти цього процесу.

На думку дослідника з Інституту міжнародних і стратегічних відносин Франсуа Мабійя, Франциск "опинився бранцем своїх яскраво виражених антиамериканських переконань і крайнього пацифізму". Для понтифіка, який завжди закликав до того, щоб "зброя замовкла", війна була неприпустима, навіть якщо вона вважалася "справедливою".

У цьому "він відрізнявся від своїх попередників", заявляє фахівець. Приміром колишній Папа Римський Іоанн Павло II під час кризи з розміщенням ракет у Європі в 1982 році підтверджував доктрину "збройної самооборони". Польський понтифік тоді навіть вважав "морально прийнятним" ядерне стримування "як етап на шляху до роззброєння".

На відміну від нього, Франциск засуджував навіть "сам факт володіння" ядерною зброєю і саму ідею ядерного стримування. "Він хотів уникнути зброї за будь-яку ціну і наполягав на постійній можливості діалогу навіть з авторитарними державами", - підкреслює Мабійя.

У вересні 2022 року Папа Римський знову підкреслив своє бачення врегулювання конфліктів: "Це складно, але ми повинні дати можливість вести діалог усім, абсолютно всім! Тому що завжди є шанс, що в ході діалогу можна змінити ситуацію. Я не відкидаю діалог з жодною державою, чи то в стані війни, чи то агресором... Іноді доводиться вести діалог, це неприємно, але це необхідно".

Ця "одержимість діалогом" іноді заважала йому тверезо оцінювати як ситуацію, так і особистості, які беруть участь у конфлікті, - коментував у бесіді зі ЗМІ дипломат, який працює в Римі. "Він не до кінця зрозумів, на що і як реагує Путін, і помилився щодо глави Російської православної церкви патріарха Кирила, думаючи, що той допоможе йому покласти край війні", - підсумувало те саме джерело.