Доступна освіта для всіх: наскільки українські школи готові приймати дітей з інвалідністю
Ще в грудні 2015 року Україна ратифікувала основні міжнародні документи у сфері забезпечення прав дітей згідно зі світовими стандартами освіти, соціального захисту та охорони здоров’я. Зокрема, 24 статтю Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, де визначені обов’язки держави щодо реалізації інклюзивної моделі освіти. Простими словами - створення в загальноосвітніх навчальних закладах предметного і просторового середовища, яке дозволить дітям однаково вільно здобувати освіту, незалежно від їхніх особливостей, потреб та можливостей.
А в липні 2017 року президент Петро Порошенко підписав закон "Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо особливостей вступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг". Згідно з цими змінами, діти з інвалідністю мають право навчатись в будь-яких школах, в тому числі й у державних та комунальних. Втім, це можливо лише на папері.
На практиці ж впровадити інклюзивну освіту в усіх школах неможливо. Навіть в Міністерстві освіти визнають, що впровадження інклюзивної освіти в Україні гальмується через "банальну неготовність" шкіл прийняти учнів з особливими освітніми потребами. Це пов’язано з тим, що більшість українських шкіл будувались в радянські роки. А в СРСР, як відомо, проблему людей з інвалідністю просто замовчували. Вони не мали змоги здобувати освіту на рівні з іншими дітьми і були повністю ізольовані від суспільства - або в спеціалізованих інтернатах, або ж удома.
Тож у спадок від радянщини сучасній Україні дістались школи, в яких просто технічно неможливо встановити пандуси та ліфти. Також далеко не кожна школа має шкільні автобуси в принципи, а автобуси, що обладнані для перевезення учнів з фізичними обмеженнями - тим більше. Крім того, не всі школи можуть собі дозволити тримати в штаті корекційних педагогів.
Так, за даними МОНу, більш ніж 50 тисяч дітей в Україні не мають доступу до якісної освіти та соціалізації. Вони або відвідують спеціальні навчальні заклади-інтернати, або перебувають на домашньому навчанні. У будь-якому випадку, нічого з вищеназваного не дає можливості соціалізації дітей з інвалідністю.
З цього приводу прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляв, що діти з особливими освітніми потребами мають навчатися у звичайному середовищі, а створювати окремі заклади для таких дітей - неправильно.
Водночас, за словами керівника Директорату інклюзивної та позашкільної освіти Лариси Самсонової, інтернати для дітей з інвалідністю в МОН ліквідовувати не збираються. Там сподіваються, що вони самі відійдуть у минуле через те, що дітей таки почнуть віддавати до інклюзивних класів загальноосвітніх шкіл.
Варто додати, що згідно з законом про інклюзивну освіту діти з особливими освітніми потребами мають повне право навчатись у школах за місцем їхнього проживання. І жодна школа не може відмовитись приймати до себе таку дитину.
В 2016/2017 навчальному році, за статистикою Міносвіти, інклюзивні класи відкрили понад півтори тисячі шкіл. Навчалися в них більш ніж чотири тисячі дітей. Скільки дітей з особливими освітніми потребами цьогоріч пішли до загальноосвітніх шкіл та скільки інклюзивних класів відкрилося в МОН розказати не змогли.
Відомо лише, що в столиці 92 інклюзивні класи прийняли учнів з інвалідністю. Одну з таких шкіл відкрили в понеділок, 3 вересня, в Дарницькому районі Києва. В Департаменті освіти КМДА наголосили, що ці школи приймають учнів саме за місцем їхнього проживання.
Читайте також: У Києві відкрили енергоефективну “розумну" школу
Зазначимо, що цьогоріч в держбюджеті передбачено понад 500 млн гривень субвенції на інклюзивну освіту, в 2017 році на ці цілі було виділено лише 209 млн гривень. Крім того, інклюзивна освіта має фінансуватись і з місцевх бюджетів. Тож можна сподіватись, що загальноосвітні школи таки дотримаються норм закону і будуть приймати усіх учнів без виключень.
По теме
Еще 23 февраля на фоне российской угрозы на заседании Верховной Рады Украины в сессионном зале находилось всего семь из сорока нардепов от этой политической силы. Куда исчезли нардепы пророссийской партии и какова их судьба в будущем, рассказал директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик.
Министр иностранных дел России Сергей Лавров заявил, что Москва готова к переговорам с Киевом в случае если украинская армия сложит оружие. О целях Кремля в войне с Украиной ASPI news рассказал директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик.
Депутаты Верховной Рады Украины работают над законопроектами по усилению кибербезопасности в Украине. Об этом сообщила глава партии "Голос" Кира Рудык.
После признания Россией террористических организаций "ДНР" и "ЛНР" эксперты заговорили о конце Минских соглашений. О последствиях ликвидации этой переговорной площадки рассказал научный директор Фонда "Демократические инициативы" им. Илька Кучерива, профессор Национального университета "Киево-Могилянская Академия" Алексей Гарань.
Еще 23 февраля на фоне российской угрозы на заседании Верховной Рады Украины в сессионном зале находилось всего семь из сорока нардепов от этой политической силы. Куда исчезли нардепы пророссийской партии и какова их судьба в будущем, рассказал директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик.
Министр иностранных дел России Сергей Лавров заявил, что Москва готова к переговорам с Киевом в случае если украинская армия сложит оружие. О целях Кремля в войне с Украиной ASPI news рассказал директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик.
Депутаты Верховной Рады Украины работают над законопроектами по усилению кибербезопасности в Украине. Об этом сообщила глава партии "Голос" Кира Рудык.
После признания Россией террористических организаций "ДНР" и "ЛНР" эксперты заговорили о конце Минских соглашений. О последствиях ликвидации этой переговорной площадки рассказал научный директор Фонда "Демократические инициативы" им. Илька Кучерива, профессор Национального университета "Киево-Могилянская Академия" Алексей Гарань.
Депутат из фракции "Европейская солидарность" Алексей Гончаренко прокомментировал признание Российской Федерацией так называемых "Л/ДНР". Он заявил, что Украина должна продемонстрировать жесткую реакцию.
По сообщениям из Елисейского дворца, результатом переговоров президентов России и Франции Владимира Путина и Эммануэля Макрона 20 февраля должен стать саммит по определению новой архитектуры мира и безопасности в Европе. Как на такое предложение фактически нового передела мира отреагируют США и Украина, ASPI news рассказал заместитель директора Агентства моделирования ситуаций Алексей Голобуцкий.
Президент Украины Владимир Зеленский заявил о введении "цифрового народовластия" через приложение "Дия". Зачем это нужно властям, ASPI news объяснил политолог, нардеп VIII созыва Александр Черненко.
Спикер Верховной Рады Украины Руслан Стефанчук отреагировал на голосование депутатов российской Госдумы за принятие обращения к Владимиру Путину о возможности признания так называемых "ЛНР" и "ДНР". Он отметил, что будет поднимать на СНБО вопросы персональных санкций.
Нардеп из фракции "Европейская солидарность" Владимир Вятрович считает, что слова украинского дипломата Вадима Пристайко о возможности Украины отказаться от вступления в НАТО могут быть не случайными. Об этом он заявил в комментарии ASPI news.
Совет национальной безопасности и обороны Украины ввел санкции против телеканала "Наш" сроком пять лет во время выездного заседания в Харькове 11 февраля. Последствия решения СНБО прокомментировал политический эксперт Константин Матвиенко.
Министр иностранных дел России Сергей Лавров заявил, что Москва готова к переговорам с Киевом в случае если украинская армия сложит оружие. О целях Кремля в войне с Украиной ASPI news рассказал директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик.
Депутаты Верховной Рады Украины работают над законопроектами по усилению кибербезопасности в Украине. Об этом сообщила глава партии "Голос" Кира Рудык.
Нардеп из фракции "Европейская солидарность" Владимир Вятрович считает, что слова украинского дипломата Вадима Пристайко о возможности Украины отказаться от вступления в НАТО могут быть не случайными. Об этом он заявил в комментарии ASPI news.
Родители военных, погибших при прохождении службы, провели под Офисом президента "Митинг Справедливости". Они подчеркнули, что не верят в самоубийства своих детей и требуют наказания военного руководства.