Осінні тарифи ЖКХ для українців

Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик днями зробив дві заяви щодо тарифів на газ та електроенергію для населення. Він заявив, що немає жодних підстав говорити про перегляд цін.
Проте, Міністр енергетики Ігор Насалик не уповноважений підвищувати чи знижувати будь які тарифи. На газ їх встановлює Кабінет міністрів, а на електроенергію – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Варто зауважити, що раніше, Уряд своєю постановою №187 фактично прив’язав ціну газу до імпортного паритету (плюс податки). Високопосадовці з Кабміну зобов’язалися переглядати тариф для населення двічі на рік, якщо за попередній період імпортний газ подорожчав більш ніж на 10%.
Така передумова нині виникла. Якщо зараз не переглянути нормативну базу й не внести до цієї постанови зміни, з 1 жовтня цього року треба буде підняти тариф на газ для населення на 19%. Про що було зауважено у проекті фінансового плану «Навтогазу», який Кабмін не погодив.
У цьому фінансовому плані на 2017 рік з 1 жовтня закладено збільшення вартості газу для споживачів, які потрапляють під дію спецзобов'язань НАКу, на 19% - до 5873 гривні за тисячу кубометрів (без ПДВ). Зараз максимальний тариф для громадян – 3500 грн.
Фактично, це означає зростання цін на теплову енергію для побутових споживачів та організацій, в структурі яких газ займає 60-70%. Для інших споживачів вартість газу буде встановлюватися компанією НАК "Нафтогаз України" самостійно, згідно з паритетом імпорту.
Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій висловив власну думку з приводу підвищення тарифів:
– Нинішні тарифи на газ завищені. Вони не відповідають дійсній собівартості видобутку газу в Україні, адже споживачам продається саме український газ, а не той, що на німецькому хабі, який нині й беруть за основу для розрахунку тарифу.
В Україні ціна для населення на газ може становити максимум 3500 грн. Це визнає навіть «Укргазвидобування» у своїх презентаціях. Для компанії 3500 грн із податками, рентою – дуже хороша ціна.
Коли минулого року підвищували тарифи на газ, Міністерство економіки робило презентацію. У ній було зазначено, що «Укргазвидобуванню» грошей, які вони отримували до 2016 року з мінімального тарифу 3600 грн за тисячу кубометрів було достатньо. А кошти з підвищення до 6900 грн – будуть додатковими для інвестиційної діяльності. Проблема тільки в тому, що «Укргазвидобування» не може їх освоїти. У них немає ні працівників, ні обладнання. Навіть, те що вони зараз проводять тендери й закуповують обладнання – це все не вирішує проблеми. Уже не говорячи про те, куди вони будуть добутий газ поставляти. Тому тариф завищений.
Що ж до електроенергії – там тариф навпаки занижений. Попри те, що у 2015-2017 роках було поступове підвищення, сьогодні промисловість на ринку електроенергії все одно продовжує дотувати населення, яке платить дешевший тариф.
У НКРЕКП періодично говорять, що ціну на електрику для населення потрібно підвищувати. Регулятор планує мінімальну ціну до 100 кВт використаної електрики підвищити з 0,9 грн до 1,5-1,7 грн, тобто фактично вдвічі. А за більше ніж 100 кВт – з 1,6 грн, до 2,5-2,7 грн.
Невідомо, як розвиватиметься ринок електроенергії далі. От нині маємо проблему з відсутністю вугілля антрацитової групи. Змушені його завозити з-за кордону. Тобто ціна на електроенергію вже збільшується. Планують перейти на використання газової групи вугілля. А чи вистачатиме його? Уже маємо дефіцит. А що буде із атомними електростанціями, якщо несподівано, якийсь блок виведуть в ремонт і він уже не увімкнеться? Можуть же бути різні технічні проблеми. Не говорячи уже про те, що ці блоки поступово потрібно виводити з роботи. Тому, на жаль, зворотного шляху в питанні електроенергії точно немає. Він може бути тільки тоді, коли поставити двохзонний чи трьохзонний лічильник і користуватися дешевою електроенергією вночі. Але й вона не буде дешевою. У кращому випадку, становитиме близько 0,5 грн за кВт.
Справи київські
А от мешканцям столиці України, попри незрозумілу ситуацію з майбутніми кошторисами за газ та електрику, доведеться ще й сплачувати підвищені тарифи, які київська влада встановила за обслуговування прибудинкової території.
Про це повідомив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
За словами Пантелеєва, наприкінці літа відбулося корегування тарифів.
«В новий тариф було закладено витрати підприємств, які обслуговують житлові будинки. Наприклад, частина витрат пов’язана з підвищенням мінімальної заробітної платні працівникам підприємств, також в 6 разів збільшилася ціна електроенергії, в 5 разів збільшилася вартість паливно-мастильних матеріалів, в двічі збільшилася вартість вивезення сміття – це основні аспекти, яки вплинули на підвищення тарифів, затверджених для комунальних ЖЕКів», – заявив Пантелеєв.
Також заступник голови КМДА повідомив, що у Києві близько 60 % будинків обслуговуються комунальними ЖЕКами, а 40 % будинків – комерційними структурами або іншими формами управління: ОСББ, житлово-комунальні кооперативи (приватні структури, які керують будинком).
«Варто зауважити, що комунальний тариф, навіть підвищений, залишається меншим ніж тарифи комерційних ЖЕКів. Середні показники послугу з утримання будинків та прибудинкової території для комунальних підприємств складають – 5,80 грн. А для комерційних – 8,23 грн.
Пантелеєв пояснив, що потреба підвищення тарифів на послуги ЖЕКів виникла ще у 2014 році, але на фоні 4-кратного підвищення тарифів на гарячу воду, а відповідно і теплову енергію, ускладнило задачу.
«Ми розуміли, що одночасне підвищення тарифів на всі види послуг стануть непосильним тягарем для громадян, тому ці підвищення вводилися поступово. Ми розуміли, що не можна торкатися тарифів на управління прибудинкових територій. Ми вишукували внутрішні ресурси, щоб зменшити витрати. Наприклад, за останні два роки було скорочено штат працівників. За два роки було скорочено більше 3 тис. людей з системи управління ЖКГ. Зараз у Києві існує 90 ЖЕКів та 10 керуючих компаній, які забезпечують необхідними послугами 10 районів Києва.
«Зараз ми виходимо на економічно обґрунтовані тарифи, які відповідають сьогоденню, та слідкуємо за тим, щоб громадянам надавалися якісні, безперебійні послуги», – заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
У 2014 році був розроблений стратегічний план розвитку комунальних служб Києва. За цим планом, у 2014-2016 роках робота велася по оптимізації витрат (скорочення управлінського персоналу, утримання тарифів від зростання та ліквідація заборгованості підприємств житлово-комунального комплексу). На 2017-2018 роки заплановано вивести підприємства ЖКК на схеми оплати по новим, обґрунтованим тарифам.
«На сьогоднішній день наше завдання полягає у тому, щоб змусити ЖЕКи працювати з громадянами, з адекватним, нормальним ставлення до споживачів послуг, у першу чергу, розглядаючи споживача, як клієнта», – повідомив Пантелеєв.
Після публікації на сайті «Наші гроші» щодо вартості будівельного піску, що використовується на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту, у компанії Autostrada спростовують звинувачення у завищенні цін і наводять чіткі аргументи. Інформацію надано власником компанії Максимом Шкілем.
Державна податкова служба України завершила перше півріччя 2025 року з перевиконанням плану надходжень до держбюджету на 60,8 млрд грн. У червні лише понадпланові надходження склали +9 млрд грн, що забезпечило загальне виконання бюджету на рівні 107,7%.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов. Про це він сказав під час слухань у Конгресі.
Надійність та довговічність інфраструктурних об’єктів неможливі без ретельного контролю якості на кожному етапі будівництва. Саме тому компанія Autostrada запустила масштабну цифрову ініціативу — проєкт «Прозора лабораторія», який об’єднує всі елементи внутрішнього лабораторного контролю в єдину технологічну екосистему.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів робочу зустріч із Головою Федеральної державної служби фінансів Бельгії Філіпом Ван де Вельде. Переговори відбулися у контексті підготовки до скринінгу Європейською комісією за розділом «Оподаткування» в межах процесу євроінтеграції України.
Станом на початок 2025 року, втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації її території склали $11,2 млрд. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.
Державна податкова служба України впроваджує системні заходи для детінізації економіки, зокрема у сфері розрахункових операцій та офіційного оформлення трудових відносин. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
У січні–травні 2025 року надходження з акцизного податку до загального фонду державного бюджету України склали 69,7 млрд грн. Це на 48,7% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, коли сума становила 46,9 млрд грн. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.
У січні–квітні 2025 року Державна податкова служба України провела понад 6,5 тисячі перевірок у сфері обігу тютюнових виробів. За їх результатами суб’єктам господарювання було нараховано штрафних санкцій на суму 116,2 млн грн. Це на 87,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
Підприємства переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі продовжують забезпечувати ключову частку надходжень до Зведеного бюджету України. За підсумками січня – квітня 2025 року саме ці галузі внесли по 17,2% кожна від загального обсягу сплачених податків.
Після публікації на сайті «Наші гроші» щодо вартості будівельного піску, що використовується на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту, у компанії Autostrada спростовують звинувачення у завищенні цін і наводять чіткі аргументи. Інформацію надано власником компанії Максимом Шкілем.
Державна податкова служба України завершила перше півріччя 2025 року з перевиконанням плану надходжень до держбюджету на 60,8 млрд грн. У червні лише понадпланові надходження склали +9 млрд грн, що забезпечило загальне виконання бюджету на рівні 107,7%.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов. Про це він сказав під час слухань у Конгресі.
Надійність та довговічність інфраструктурних об’єктів неможливі без ретельного контролю якості на кожному етапі будівництва. Саме тому компанія Autostrada запустила масштабну цифрову ініціативу — проєкт «Прозора лабораторія», який об’єднує всі елементи внутрішнього лабораторного контролю в єдину технологічну екосистему.