Фінський генерал розповів, чого намагається досягти РФ, розхитуючи Євросоюз дроновими атаками
Росія випробовує Європу на міцність гібридними операціями, однак Європі потрібно знайти політичну волю для продовження та посилення підтримки України.
Про це колишній голова військової розвідки Фінляндії, генерал у відставці та депутат Європарламенту Пекка Товері розповів в інтерв'ю телеканалу "Еспресо". i
Коментуючи інциденти із дронами на території Європейського Союзу, він наголосив, що Росія, яка за цим стоїть, загрожує Європі у кілька способів: створює військову загрозу і одночасно веде гібридні операції. "Її головна мета – підірвати єдність НАТО та ЄС, бо саме вони заважають Росії захопити Україну і далі просуватися в Європі. Саме тому вона атакує всіма доступними засобами. Я не думаю, що варто чекати, поки почнуть діяти американці", - сказав він.
Він сказав, що оскільки НАТО обмежено в інструментарії проти гібридних загроз, то ЄС своїм економічним потенціалом може запроваджувати санкції та бити по вразливих місцях російської економіки. Водночас, на думку генерала, ЄС має продовжувати підтримку України. "Якщо замінити американську допомогу односторонньо і підтримувати Україну самостійно, це коштувало б приблизно 0,3% валового національного продукту ЄС щороку – менше, ніж більшість європейських країн витрачають на розвиток в Африці та на Близькому Сході. Це питання політичної волі. Я впевнений, що ми знайдемо цю волю, бо більшість європейських лідерів розуміє: якщо дозволити впасти Україні, Путіну цього не вистачить – він піде далі", - додав Товері.
За його оцінками, напруга у світі надзвичайно висока. Особливо після того, як США та інші західні країни продемонстрували слабкість, і цим можуть скористатися диктатори: "Такі диктатури, як Росія і Китай, бачать у цьому можливість взяти те, що їм заманеться".
Він окреслив можливий сценарій, за яким Китай може спробувати захопити Тайвань і це скує сили США в Тихоокеанському регіоні саме тоді, коли в Європі зростатиме напруга. Однак, на думку генерала, навіть якщо Збройні сили США не зможуть брати участь у захисті Європи, то Європа здатна захистити себе і без американців. "Ми маємо утричі більше винищувачів, у кілька разів більше бронетехніки, ніж Росія, а також війська, які краще підготовлені й більш мотивовані. Звісно, без спільних можливостей і лідерства США оборона Європи буде значно складнішою, і ми зазнаємо більших втрат. Але ми дорослі нації з достатніми ресурсами – ми зможемо впоратися самостійно, якщо ухвалимо таке рішення", - сказав Пекка Товері.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».
У Білому домі заявили, що стрілянина у вашингтонському готелі 25 квітня була вже третьою спробою замаху на президента США Дональда Трампа за останні два роки. Нападника затримали, а президентське подружжя та високопосадовців адміністрації екстрено евакуювали.
У Кремлі заявили, що Росія є «невід’ємною частиною Європи», попри війну проти України та ізоляцію від Заходу.
Президент США Дональд Трамп заявив, що під час стрілянини на вечері кореспондентів у Вашингтоні сам загальмував свою евакуацію, намагаючись залишитися на місці події.
Керолайн Лівітт заявила, що нападник, який відкрив стрілянину під час вечері кореспондентів у Вашингтоні, намагався вбити президента Дональда Трампа та ще кількох високопосадовців.
У річницю Чорнобильської катастрофи Держдеп США заявив, що ядерна безпека є ключовим пріоритетом для Вашингтона. У документі наголошено, що війна Росії проти України створює нові ризики для атомних об’єктів, а світ не може допустити повторення трагедії масштабу Чорнобиля.
Україна офіційно відреагувала на стрілянину під час вечері кореспондентів у США, де був присутній президент Дональд Трамп.
Президент США Дональд Трамп після стрілянини на вечері кореспондентів заявив, що, ймовірно, був ціллю нападника. Він назвав стрільця «дуже хворою людиною» та порівняв інцидент із замахами на найвпливовіших лідерів, наголосивши, що подія стала травмуючою для його дружини Меланії.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».
У Білому домі заявили, що стрілянина у вашингтонському готелі 25 квітня була вже третьою спробою замаху на президента США Дональда Трампа за останні два роки. Нападника затримали, а президентське подружжя та високопосадовців адміністрації екстрено евакуювали.