Ілону Маску доведеться позбутися акцій Tesla на 21 млрд доларів, - Фукс
Американський мільярдер, засновник компанії Tesla Ілон Маск провів опитування серед своїх 62 млн передплатників, чи потрібно йому продавати її акції, пообіцявши підкоритися рішенню більшості. І переважна частина фоловерів, як виявилося, впевнені, що найбагатшій людині на планеті слід позбутися 10% цінних паперів.
Ілон Маск провів голосування серед своїх передплатників щодо доцільності продажу акцій Tesla після того, як сенатор-демократ від штату Орегон Рон Уайден запропонував запровадити новий податок для мільярдерів. Він хоче зобов'язати найзаможніших американців платити 23,8% із приросту вартості цінних паперів, незалежно від того, продавали вони активи чи ні, пише бізнесмен та меценат Павло Фукс.
Маск ж виступає проти цього законопроекту, зазначає Фукс, оскільки не отримує ні зарплат, ні премій, і єдине, що має інженер-мільярдер тільки акції. Маск запевнив, що для нього єдиною можливістю сплатити податки – продати акції компанії з виробництва електромобілів, одночасно запустивши провокаційне опитування громадської думки. І, як виявилось, продаж акцій підтримали майже 58% учасників, а близько 42% виступили проти. Свою відповідь-пораду дали близько 3,5 млн передплатників із 62 млн. І тепер Маск, як чесна людина, зобов'язаний о̶д̶р̶у̶ж̶и̶т̶и̶с̶я̶ продати акції Tesla на суму 21 млрд доларів США, пише Фукс.
Much is made lately of unrealized gains being a means of tax avoidance, so I propose selling 10% of my Tesla stock.
— Elon Musk (@elonmusk) November 6, 2021
Do you support this?
Раніше Павло Фукс писав про те, що Маск має намір продати частину акцій Teslа на суму 6 млрд доларів, щоб допомогти Всесвітній продовольчій програмі ООН. Проте керівництво фонду має показати, як саме витрачаються кошти для боротьби з голодом. Також Павло Фукс розповів, як Ілону Маску вдалося піднятися на перший рядок у рейтингу найбагатших людей планети з капіталом 250 млрд доларів.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливе залучення студентів до мобілізації в Росії. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що інформація про примусовий призов студентів не відповідає дійсності, проте визнав: мобілізаційні заходи тривають, і влада залишає за собою право ухвалювати рішення залежно від потреб армії.
У США сенатори від обох партій виступили на захист членства країни в НАТО, наголосивши, що вихід із Альянсу означав би стратегічну катастрофу для безпеки Америки та світу. Їхня позиція стала відповіддю на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Вашингтона з організації.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.