Ключова сенаторка-республіканка повідомила про вдалі дискусії з Пітом Хегсетом – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде вказав, що після скепсису, висловленого минулого тижня, сенаторка Джоні Ернст тепер звучить більш позитивно щодо суперечливого кандидата, представленого Дональдом Трампом на посаду міністра оборони.
Сенаторка Джоні Ернст (республіканка, штат Айова), яка активно бореться проти сексуального насильства у військових, спочатку вагалася підтримати кандидатуру Піта Хегсета, запропонованого Дональдом Трампом на посаду міністра оборони. Однак після зустрічі з колишнім ведучим Fox News у понеділок вона заявила, що Хегсет має отримати можливість представити свою позицію під час слухань щодо підтвердження в Сенаті, запланованих на наступний місяць.
“Ми провели дуже вдалі дискусії й обговорили кілька важливих для мене питань,” — заявила Ернст після своєї другої зустрічі з кандидатом за останній тиждень.
Піт Хегсет, який був звинувачений у сексуальному насильстві (звинувачення, яке він заперечує), а також стикається з іншими звинуваченнями, зокрема у зловживанні алкоголем та поганому управлінні благодійними організаціями для ветеранів, визначив Ернст як ключову постать для свого підтвердження в Сенаті.
Ернст, яка сама пережила сексуальне насильство, є членкинею Комітету Сенату з питань збройних сил, що відповідає за розгляд номінації Хегсета. Її думка є вирішальною для інших сенаторів, які приділяють увагу національній безпеці та ролі жінок у військових, особливо враховуючи серйозність звинувачень проти кандидата.
Слухання щодо кандидатури Піта Хегсета на посаду міністра оборони відбудуться наступного місяця. Його шанси на підтвердження значною мірою залежать від того, чи зможе він переконати сенаторів у своїй компетентності та спростувати висунуті проти нього звинувачення. Думка Джоні Ернст, як впливової республіканки, може відіграти вирішальну роль у цій ситуації.
#сша #політика #міністроборони #дональдтрамп #джоніернст #пітхегсет #сенат #сексуальненасильство #алірезазаде
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.