Лукашенко оголосив бойову готовність: "Білорусь живе у передчутті війни"

Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу. 

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що його країна більше не може розраховувати на мирний час і мусить готуватися до війни. На нараді з військовим керівництвом він підкреслив, що армія має бути готовою воювати, аби “ніхто не поліз” на територію держави. Попри риторику про небажання війни, Лукашенко визнав: саме для цього існують збройні сили, і саме так формується політика Мінська у нинішніх умовах.

Заява пролунала після комплексної перевірки Збройних сил, у якій брали участь близько трьохсот військовослужбовців, включно з офіцерами найвищого рангу. Лукашенко наголосив, що його підлеглі повинні бути готові до бою, адже лише тоді Білорусь зможе стримати потенційних противників. Він водночас підкреслив, що офіцери та солдати категорично проти війни, бо знають її ціну, але держава мусить готуватися до оборони.

У своїй промові Лукашенко заявив: якщо хтось дивитиметься на Білорусь “крізь приціл зброї”, країна відповість. Ці слова прозвучали на тлі повідомлень про нові російсько-білоруські військові навчання та прибуття до Мінська російського ракетного комплексу “Орєшнік”.

Для України такі заяви є тривожним сигналом: історично масштабні навчання Росії та Білорусі передували наступальним діям проти Києва. У грудні 2025 року під час маневрів “Запад-2025” Польща навіть закрила кордон із Білоруссю, що свідчить про високий рівень загрози.

Лукашенко намагається балансувати між риторикою про небажання війни та демонстрацією готовності до неї. Це створює атмосферу постійної напруги, яка може бути використана Москвою для тиску на Україну та Європейський Союз.

Заява Лукашенка про “підготовку до війни” — це не лише внутрішній сигнал білоруським військовим, а й зовнішнє послання сусідам та Заходу. Вона підкреслює, що Мінськ дедалі більше інтегрується у військові плани Кремля, навіть якщо офіційно запевняє у небажанні конфлікту. Для України це означає необхідність уважно стежити за діями білоруської армії та готуватися до можливих провокацій на північному кордоні.