Лукашенко виявив в Україні "центр" організації протестів у Білорусі
Керівник Білорусі Олександр Лукашенко в черговий раз звинуватив Київ у організації масових протестів у Білорусі. Він переконаний, що в Україні, Польщі та Литві створені "центри" з підтримки протестів в Білорусі.
На нараді за участю керівництва адміністрації президента, Національних зборів, держсекретаріату Ради безпеки, МЗС і КДБ Лукашенко зазначив, що протестною діяльністю перейнялися в Польщі, Литві та Україні. Про це повідомляє білоруське державне інформагентство БЕЛТА у вівторок, 17 листопада.
"Вони бачать, що на вулицях нічого не виходить, протестні акції почали йти. Що робити? Занепокоїлися ж в Польщі, Литві, Україні, в цих центрах, що далі робити, адже може згаснути взагалі, а треба ж протриматися хоча б до теплих днів. Неначе теплі дні їх піднімуть. Вони, не отримавши вулицю, пішли у двори. Завтра вони прийдуть у ваші квартири. У дворах у них теж нічого не вийде", - заявив Лукашенко.
Нагадаємо, що в Мінську під час масштабної акції протесту в неділю, 15 листопада, ОМОН затримав 1100 громадян, серед них 23 журналістів. Також ASPI news повідомляло, що Лукашенко розпорядився закрити кордони Білорусі з Україною і трьома країнами ЄС.
Рейтинг підтримки Дональда Трампа впав до найнижчої позначки за весь його другий термін. Соціологічні опитування показали різке падіння довіри серед американців, що стало сигналом про серйозну кризу в його політичному іміджі.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що світові не варто просто сподіватися на повернення Сполучених Штатів до «норми».
Росія намагається знайти в Європейському Союзі нового «Орбана» – політика, здатного блокувати рішення Брюсселя та підігравати Кремлю. Про це пише The Washington Post, зазначаючи, що Москва активно придивляється до окремих лідерів у Центральній та Південній Європі, які демонструють скепсис щодо санкцій та військової допомоги Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що не вірить у вихід США з Альянсу, попри різкі заяви Дональда Трампа. Він наголосив, що американська «ядерна парасолька» залишається головною гарантією безпеки Європи, а ЄС має зміцнювати власну оборонну промисловість.
В Угорщині оголосили остаточні результати парламентських виборів: перемогу здобула опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром, отримавши понад дві третини голосів і абсолютну більшість у парламенті.
Президент США Дональд Трамп анонсував нову угоду з Іраном, яка, за його словами, може бути підписана вже за день-два.
Дмитро Медведєв заявив про можливі удари по європейських країнах, назвавши конкретні цілі, перетворивши свій виступ на пропагандистську істерику, що має на меті залякати Захід.
Президент Росії Володимир Путін визнав падіння економіки своєї країни, заявивши, що нинішня ситуація є «складною» і що темпи зростання не відповідають очікуванням.
Дональд Трамп опинився в епіцентрі нової політичної бурі: до Конгресу США внесли резолюцію про його імпічмент, яка містить рекордні 13 статей звинувачення. Це може стати наймасштабнішим викликом його президентству, відкриваючи дискусію про межі влади та відповідальність глави держави.
Сі Цзіньпін зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Пекіні, де сторони обговорили стратегічне партнерство та міжнародну ситуацію.
Рейтинг підтримки Дональда Трампа впав до найнижчої позначки за весь його другий термін. Соціологічні опитування показали різке падіння довіри серед американців, що стало сигналом про серйозну кризу в його політичному іміджі.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що світові не варто просто сподіватися на повернення Сполучених Штатів до «норми».
Росія намагається знайти в Європейському Союзі нового «Орбана» – політика, здатного блокувати рішення Брюсселя та підігравати Кремлю. Про це пише The Washington Post, зазначаючи, що Москва активно придивляється до окремих лідерів у Центральній та Південній Європі, які демонструють скепсис щодо санкцій та військової допомоги Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що не вірить у вихід США з Альянсу, попри різкі заяви Дональда Трампа. Він наголосив, що американська «ядерна парасолька» залишається головною гарантією безпеки Європи, а ЄС має зміцнювати власну оборонну промисловість.