Меркель не вважає себе винною у нападі Росії на Україну – Spiegel
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель під час першого інтерв’ю з моменту відставки заявила, що "не звинувачує себе". Це стосувалося закидів, що Росія розпочала повномасштабну війну проти України.
Про написав Spiegel. Відповідаючи на питання, чи могла вона зробити більше для відвернення війни в Україні, Меркель сказала: "Я себе не звинувачую. Не було можливо створити архітектуру безпеки, яка б могла цьому запобігти".
"Чи можна було зробити більше, щоб запобігти такій трагедії – я вже вважаю, що ця ситуація є значною трагедією, - чи можна було їй запобігти? І саме тому ви себе питаєте це, і, звісно, я собі й досі ставлю це питання", – сказала вона. Водночас ексканцлерка відхилила звинувачення посла України в Німеччині Андрія Мельника в тому, що вона проводила політику пацифікації щодо Росії. "Я так не думаю. Дипломатія, якщо вона зазнає невдачі, не є хибною", – зазначила Меркель і додала, що без Мінських домовленостей, на її думку, ситуація в Україні була б ще більш критичною.
Те саме, наголосила колишня канцлерка Німеччини, стосується і її рішення не підтримати надання Україні плану дій щодо членства в НАТО у 2008 році. "Я не вважаю, що маю визнати свою неправоту, і вибачатися за це не буду", – сказала Меркель.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
НАТО розробило детальну концепцію наземних бойових дій на випадок масштабного нападу Росії на країни Альянсу.
Президент США Дональд Трамп опублікував карту, на якій Ормузьку протоку позначено як «нову територію Сполучених Штатів».
Кремль дедалі жорсткіше контролює майбутні вибори до Держдуми РФ, хоча опозиційні сили давно не становлять реальної загрози для влади Володимира Путіна.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що Лондон не має наміру змінювати курс на підтримку України після погроз Москви через використання безпілотників для ударів по російських цілях.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.