Меркель не вважає себе винною у нападі Росії на Україну – Spiegel
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель під час першого інтерв’ю з моменту відставки заявила, що "не звинувачує себе". Це стосувалося закидів, що Росія розпочала повномасштабну війну проти України.
Про написав Spiegel. Відповідаючи на питання, чи могла вона зробити більше для відвернення війни в Україні, Меркель сказала: "Я себе не звинувачую. Не було можливо створити архітектуру безпеки, яка б могла цьому запобігти".
"Чи можна було зробити більше, щоб запобігти такій трагедії – я вже вважаю, що ця ситуація є значною трагедією, - чи можна було їй запобігти? І саме тому ви себе питаєте це, і, звісно, я собі й досі ставлю це питання", – сказала вона. Водночас ексканцлерка відхилила звинувачення посла України в Німеччині Андрія Мельника в тому, що вона проводила політику пацифікації щодо Росії. "Я так не думаю. Дипломатія, якщо вона зазнає невдачі, не є хибною", – зазначила Меркель і додала, що без Мінських домовленостей, на її думку, ситуація в Україні була б ще більш критичною.
Те саме, наголосила колишня канцлерка Німеччини, стосується і її рішення не підтримати надання Україні плану дій щодо членства в НАТО у 2008 році. "Я не вважаю, що маю визнати свою неправоту, і вибачатися за це не буду", – сказала Меркель.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Росія на переговорах із ЄС у Кишиневі висунула вимогу щодо складу посередників, фактично намагаючись заблокувати участь окремих європейських дипломатів.
Американські психіатри заявили, що поведінка Дональда Трампа може свідчити про психічні розлади, які становлять загрозу для його здатності керувати державою. Експерти наголошують, що його агресивні висловлювання, схильність до маніпуляцій та відсутність емпатії можуть бути ознаками серйозних патологій.
Китай після зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна заявив про готовність разом із США сприяти завершенню війни Росії проти України, наголосивши, що складні проблеми не мають простих рішень і мирні переговори потребують часу.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.