Після виставки "Петро I. Народження Імперії" у Путіна з новою силою прокинулися імперські амбіції
Після виставки Путін зустрівся із російською молоддю. І тут у російському президенті прокинулася ще одна фобія: страх старості, смерті та, головне, забуття…
Адже Володимиру Володимировичу завжди хотілося вирватися з ленінградської нетрі, з бідного хлопчика стати багатим та успішним юнаком. І не просто успішним, а всемогутнім. Бути рівним Рюриковичам та Романовим разом узятим. Створити свою імперію та бути царем всієї Русі. Решта або васали, або раби…
Страх старості – яка вже давно настала, зводить з розуму російського президента. Розуміння того, що людина смертна, наводить на нього страх. Усвідомлення те, що життя скоро закінчиться, штовхає Путіна на прийняття рішень, які катастрофічні для Росії, для росіян і народів, куди тиран посилає своє військо.
Але щоб військо послати воювати, помирати, калічиться… треба його мотивувати, треба «вбити в голови» росіян нісенітницю про велич країни, про необхідність відібрати силовим шляхом чужі території, «виправдати» вбивство мирних жителів та обстрілів цивільних об'єктів…
І Путін знову знайшов такі слова.
Він не знайшов нічого кращого, ніж зіграти на неписьменності та невігластві росіян. А також на страху перед системою, тих хто усвідомлює все міра марення та амбітних наслідків російського президента.
Багато хто прослухав публічний виступ Путіна, де він провів ряд історичних паралелей та аналогій з царем Петром I.
Хто не слухав...
Перше. Путін порівняв себе з Петром I (підсвідомо уявив себе царем). Клініка очевидна.
Друге. Порівняв нинішню епоху з епохою Петра I. Путін стверджує, що за 350 років нічого не змінилося. Тут він, звичайно, має рацію. Росія у своєму розвитку, точніше сказати, у своїй дикості, невігластві та відсталості від цивілізованого світу залишилася на початку 18-го століття.
Третє. Сказав, що його завдання - повернення територій. Яких, навіщо, кому ще, крім самого Путіна, це потрібно. Не зрозуміло. Водночас, російський диктатор не згадав у цьому контексті війну проти України.
«Те, що нам доводиться захищати себе, виборювати це, це очевидна річ. Ось зараз ми були на виставці, присвяченій 350-й річниці Петра I. Майже нічого не змінилося. Дивно! Якось приходиш до цього розуміння. Петро I Північну війну 21 рік вів... Здавалося б, там, воював зі Швецією, щось забирав... Нічого не забирав! Він повертав! Так і є!" – заявив Путін.
Розвиваючи свою думку, Путін зазначив, що на частку сучасної Росії також «випало повертати та зміцнювати», вказавши на те, що для російської державності це базові цінності, що є основою існування Росії.
«Ми, безумовно, досягнемо успіху у вирішенні завдань, які перед нами стоять», — сказав Путін, провівши аналогію з епохою Петра.
І говорячи «перед нами», «ми досягнемо успіху» Путін має на увазі всіх тих росіян, які мають покласти свої життя на вівтар його дитячих страхів, які переросли у старечі геополітичні амбіції, переросли в машину смерті під назвою Росія.
І ще. Для тих, хто не слухав. Путін закинув найголовніший посил: «денацифікацію» замінив терміном «повернення земель».
Заяви американської влади про війну проти Ірану дедалі частіше порівнюють із кремлівською риторикою щодо України. Аналітики звертають увагу на схожі формулювання, які можуть свідчити про небезпеку затяжного конфлікту з невизначеними цілями.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.
Президент США Дональд Трамп розпочав військову кампанію проти Ірану, проголосивши мету зміни режиму. Проте експерти застерігають: без внутрішньої опозиції в Ірані та міжнародної підтримки ця стратегія може перетворитися на небезпечний прорахунок, що поставить під загрозу стабільність Близького Сходу та позиції Вашингтона у світі.
Міністерство юстиції США оприлюднило нові документи у справі Джеффрі Епштейна, які стосуються президента Дональда Трампа. У матеріалах містяться резюме та нотатки трьох інтерв’ю ФБР із жінкою, яка заявила про сексуальне насильство з його боку ще у 1980-х роках.
Сергій Лавров заявив, що Росія «готова до переговорів» щодо завершення війни в Україні, але звинуватив США у використанні діалогу як прикриття для постачання зброї та розвідданих Києву. Ця риторика вкотре демонструє, що Москва намагається перекласти відповідальність за продовження війни на Захід.
Кремль запевняє, що Іран не просив у Росії допомоги, окрім політичної підтримки. Водночас західні джерела повідомляють про таємну угоду між Москвою та Тегераном на сотні мільйонів євро щодо закупівлі сучасних систем ППО.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви американської влади про війну проти Ірану дедалі частіше порівнюють із кремлівською риторикою щодо України. Аналітики звертають увагу на схожі формулювання, які можуть свідчити про небезпеку затяжного конфлікту з невизначеними цілями.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.