Після виставки "Петро I. Народження Імперії" у Путіна з новою силою прокинулися імперські амбіції
Після виставки Путін зустрівся із російською молоддю. І тут у російському президенті прокинулася ще одна фобія: страх старості, смерті та, головне, забуття…
Адже Володимиру Володимировичу завжди хотілося вирватися з ленінградської нетрі, з бідного хлопчика стати багатим та успішним юнаком. І не просто успішним, а всемогутнім. Бути рівним Рюриковичам та Романовим разом узятим. Створити свою імперію та бути царем всієї Русі. Решта або васали, або раби…
Страх старості – яка вже давно настала, зводить з розуму російського президента. Розуміння того, що людина смертна, наводить на нього страх. Усвідомлення те, що життя скоро закінчиться, штовхає Путіна на прийняття рішень, які катастрофічні для Росії, для росіян і народів, куди тиран посилає своє військо.
Але щоб військо послати воювати, помирати, калічиться… треба його мотивувати, треба «вбити в голови» росіян нісенітницю про велич країни, про необхідність відібрати силовим шляхом чужі території, «виправдати» вбивство мирних жителів та обстрілів цивільних об'єктів…
І Путін знову знайшов такі слова.
Він не знайшов нічого кращого, ніж зіграти на неписьменності та невігластві росіян. А також на страху перед системою, тих хто усвідомлює все міра марення та амбітних наслідків російського президента.
Багато хто прослухав публічний виступ Путіна, де він провів ряд історичних паралелей та аналогій з царем Петром I.
Хто не слухав...
Перше. Путін порівняв себе з Петром I (підсвідомо уявив себе царем). Клініка очевидна.
Друге. Порівняв нинішню епоху з епохою Петра I. Путін стверджує, що за 350 років нічого не змінилося. Тут він, звичайно, має рацію. Росія у своєму розвитку, точніше сказати, у своїй дикості, невігластві та відсталості від цивілізованого світу залишилася на початку 18-го століття.
Третє. Сказав, що його завдання - повернення територій. Яких, навіщо, кому ще, крім самого Путіна, це потрібно. Не зрозуміло. Водночас, російський диктатор не згадав у цьому контексті війну проти України.
«Те, що нам доводиться захищати себе, виборювати це, це очевидна річ. Ось зараз ми були на виставці, присвяченій 350-й річниці Петра I. Майже нічого не змінилося. Дивно! Якось приходиш до цього розуміння. Петро I Північну війну 21 рік вів... Здавалося б, там, воював зі Швецією, щось забирав... Нічого не забирав! Він повертав! Так і є!" – заявив Путін.
Розвиваючи свою думку, Путін зазначив, що на частку сучасної Росії також «випало повертати та зміцнювати», вказавши на те, що для російської державності це базові цінності, що є основою існування Росії.
«Ми, безумовно, досягнемо успіху у вирішенні завдань, які перед нами стоять», — сказав Путін, провівши аналогію з епохою Петра.
І говорячи «перед нами», «ми досягнемо успіху» Путін має на увазі всіх тих росіян, які мають покласти свої життя на вівтар його дитячих страхів, які переросли у старечі геополітичні амбіції, переросли в машину смерті під назвою Росія.
І ще. Для тих, хто не слухав. Путін закинув найголовніший посил: «денацифікацію» замінив терміном «повернення земель».
Україна стане одним із центральних символів головного військового параду Франції до Дня взяття Бастилії. За даними французьких ЗМІ, цьогорічне святкування 14 липня матиме виразний український акцент і стане демонстрацією підтримки Києва на тлі триваючої війни та змін у системі європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп, який неодноразово обіцяв швидко завершити найнебезпечніші конфлікти світу, наразі не може продемонструвати жодного великого дипломатичного прориву.
Російський президент Володимир Путін дедалі частіше демонструє ознаки ізольованості та непередбачуваності, що починає непокоїти не лише його критиків, а й частину політичних союзників та представників російських еліт.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган поступово відходить від багаторічної політики балансування між Москвою та Києвом і дедалі активніше демонструє підтримку Україні.
Колишній президент США Джо Байден виступив із однією з найгостріших критичних промов на адресу Дональда Трампа від моменту його повернення до Білого дому.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, отримавши мандат на продовження курсу, який дедалі більше віддаляє країну від політичного впливу Росії.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Україна стане одним із центральних символів головного військового параду Франції до Дня взяття Бастилії. За даними французьких ЗМІ, цьогорічне святкування 14 липня матиме виразний український акцент і стане демонстрацією підтримки Києва на тлі триваючої війни та змін у системі європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп, який неодноразово обіцяв швидко завершити найнебезпечніші конфлікти світу, наразі не може продемонструвати жодного великого дипломатичного прориву.
Російський президент Володимир Путін дедалі частіше демонструє ознаки ізольованості та непередбачуваності, що починає непокоїти не лише його критиків, а й частину політичних союзників та представників російських еліт.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган поступово відходить від багаторічної політики балансування між Москвою та Києвом і дедалі активніше демонструє підтримку Україні.