Президент Хорватії Міланович висунув нові звинувачення Україні
Зоран Міланович не змінив своєї думки про те, що Україна нібито найкорумпованіша держава, якій не місце в Північноатлантичному Альянсі. Тому він не збирається вибачатися за свої слова, натомість висунувши ще одне звинувачення проти Києва.
Президент Хорватії Зоран Міланович "не перебільшив", коли назвав Україну "найкорумпованішою державою", якій не місце в НАТО. Про це глава офіційного Загребу сказав в ефірі місцевого каналу, інформує "Європейська правда".
За його словами, Україна має проблему на Донбасі й повинна розпочати її вирішувати на переговорах із сепаратистами. Він порадив говорити з бойовиками, хоча вони й "не хороші хлопці", яких Росія теж не визнала, а не йти шляхом протистояння. Політик також сказав, що не збирається вибачатися за свої слова. "Я не підлещуюсь до росіян. Офіційно я там ніколи не був. Я ніколи не пив кави з російським послом" - заявив Міланович, додавши, що насправді не є ані ворогом України, ані другом Росії. Утім, він
наразі він заявив, що Київ називає героями Другої світової війни "масових вбивць поляків і євреїв". "На Західній Україні цим людям встановлюють пам’ятники" - сказав Міланович.
Нагадаємо, президент Хорватії Зоран Міланович виступив проти відправлення хорватських військових до Східної Європи у складі підрозділів НАТО, а Революцію Гідності назвав "держпереворотом". Крім того, він також назвав Україну однією з найкорумпованіших країн Європи. Натомість президент Хорватії має вкрай обмежені повноваження. Тому головною політичною фігурою в цій країні є обраний парламентом прем'єр-міністр Андрей Пленкович, який вибачився перед українцями за скандальну заяву президента країни Зорана Мілановича. Власне, Хорватія продовжить підтримувати Україну попри подібні заяви, пояснив політичний експерт Тарас Чорновіл.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.