Путін може погодитися на 30-денне перемир'я, але буде затягувати цей процес – Bloomberg
Володимир Путін намагатиметься затягнути процес узгодження припинення бойових дій в Україні. Це може бути частиною його стратегії, щоб домогтися найбільш сприятливих умов для Москви.
Хоча очільник Кремля, ймовірно, погодиться на можливі умови перемир’я з Україною, він хоче переконатися, що його власні умови включені заздалегідь. Про це повідомило Bloomberg із посиланням на людей, знайомих із ситуацією та думкою представників російської влади.
Водночас російські офіційні особи не обговорювали з американськими колегами конкретні домовленості, які українська делегація узгодила у Джидді, і вважають їх неприйнятними. Досягнуті між США та Україною домовленості ставлять Кремль у складне становище та створюють "дилему для Путіна", адже раніше диктатор РФ уникав прямого тиску з боку Вашингтона на Київ. Однак схема угоди, ухвалена у Джидді, не відповідає тим вимогам, які Росія висувала раніше для завершення війни, розпочатої у лютому 2022 року.
Кремль також може вимагати припинення поставок зброї в Україну як умову припинення вогню, заявив один із близьких до Кремля людей. "Путін не дасть категоричного "так" або категоричного "ні". Навіть у фантастичній ситуації, коли Путін робить якісь жести в бік перемир’я, воно все одно буде тимчасовим і з дуже жорсткими умовами", – сказала старша наукова співробітниця Євразійського центру Carnegie Russia Тетяна Станова.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.