Путін може погодитися на 30-денне перемир'я, але буде затягувати цей процес – Bloomberg
Володимир Путін намагатиметься затягнути процес узгодження припинення бойових дій в Україні. Це може бути частиною його стратегії, щоб домогтися найбільш сприятливих умов для Москви.
Хоча очільник Кремля, ймовірно, погодиться на можливі умови перемир’я з Україною, він хоче переконатися, що його власні умови включені заздалегідь. Про це повідомило Bloomberg із посиланням на людей, знайомих із ситуацією та думкою представників російської влади.
Водночас російські офіційні особи не обговорювали з американськими колегами конкретні домовленості, які українська делегація узгодила у Джидді, і вважають їх неприйнятними. Досягнуті між США та Україною домовленості ставлять Кремль у складне становище та створюють "дилему для Путіна", адже раніше диктатор РФ уникав прямого тиску з боку Вашингтона на Київ. Однак схема угоди, ухвалена у Джидді, не відповідає тим вимогам, які Росія висувала раніше для завершення війни, розпочатої у лютому 2022 року.
Кремль також може вимагати припинення поставок зброї в Україну як умову припинення вогню, заявив один із близьких до Кремля людей. "Путін не дасть категоричного "так" або категоричного "ні". Навіть у фантастичній ситуації, коли Путін робить якісь жести в бік перемир’я, воно все одно буде тимчасовим і з дуже жорсткими умовами", – сказала старша наукова співробітниця Євразійського центру Carnegie Russia Тетяна Станова.
Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен вважає, що можливе силове захоплення Гренландії Сполученими Штатами покладе край Північноатлантичного альянсу.
Обґрунтування президента США Дональда Трампа для силового втручання у Венесуелі різко посилило занепокоєння в Європі щодо можливих наслідків для Гренландії, Данії та всього НАТО.
У Державному департаменті США наголосили, що Штати прагнуть не допустити перетворення Західної півкулі на безпечне місце для наркоторговців, іранських маріонеток або ворожих режимів, які загрожують їхній національній безпеці.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вирішив звільнити начальника апарату канцелярії Якоба Шрота, який входив до його найближчого оточення.
У документі Міністерства оборони Німеччини йдеться, що Росія нарощує приховані дії проти критичної інфраструктури країни в межах гібридної війни, яку в Берліні розцінюють як можливу "передмову" до масштабнішого конфлікту.
Державний департамент США опублікував пост у соціальних мережах, в якому закликає "не грати в ігри" з президентом США Дональдом Трампом.
Президент США Дональд Трамп після операції у Венесуелі заявив, що Куба "готова впасти", оскільки Гавана більше не може покладатися на Каракас у питаннях безпеки та нафти, повідомило Fox News.
Представники країн Балтії виступили із серією заяв, у яких наголосили, що Данія та Гренландія повинні самостійно вирішувати питання, які стосуються їхніх інтересів.
Побоюючись роздратувати президента США Дональда Трампа та втратити безпекову підтримку Сполучених Штатів, Євросоюз фактично уникає чіткої оцінки ситуації у Венесуелі, підриваючи цим власні аргументи про захист суверенітету і правил міжнародного порядку.
Росія вдалася до нищівної критики США на засіданні Ради Безпеки ООН, назвавши військову операцію у Венесуелі та захоплення диктатора Ніколаса Мадуро "розбоєм".
Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен вважає, що можливе силове захоплення Гренландії Сполученими Штатами покладе край Північноатлантичного альянсу.
Обґрунтування президента США Дональда Трампа для силового втручання у Венесуелі різко посилило занепокоєння в Європі щодо можливих наслідків для Гренландії, Данії та всього НАТО.
У Державному департаменті США наголосили, що Штати прагнуть не допустити перетворення Західної півкулі на безпечне місце для наркоторговців, іранських маріонеток або ворожих режимів, які загрожують їхній національній безпеці.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вирішив звільнити начальника апарату канцелярії Якоба Шрота, який входив до його найближчого оточення.