Путін на зустрічі з Лукашенком фактично оголосив про створення єдиної союзної держави
Відбулася зустріч президентів РФ і Білорусі в Костянтинівському палаці у Санкт-Петербурзі. Це сталося в день 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між країнами.
Обговорювали питання від постачання добрив до постачання "Іскандерів-М" до Білорусі. Також "узгодили" всі питання щодо Союзної держави Білорусі та Росії.
Про це повідомило російське агентство ТАСС. Також Путін пообіцяв передати Лукашенку "Іскандери-М", які можуть використати балістичні та крилаті ракети. Путін заявив, що питання, пов'язані з будівництвом Союзної держави, узгоджені профільними відомствами. "У полі нашого зору залишаються питання, пов'язані з будівництвом Союзної держави. Тут у нас практично між профільними відомствами все узгоджено — питання лише в реалізації всіх намічених цілей", — заявив Путін.
А Лукашенко під час обговорення питання політики сусідів, а саме Польщі та Литви, яку він назвав "політикою на конфронтацію", заявив, що "ми повинні бути готові до всього, навіть до застосування найсерйознішої зброї для того, щоб захистити нашу Вітчизну від Бреста до Владивостока". І попросив Путіна розглянути можливість дзеркальної відповіді на польоти авіації НАТО з ядерною зброєю біля кордонів Білорусі, той, у свою чергу, заявив, що поки що в цьому немає потреби. Адже безпека Білорусі буде забезпечена зокрема завдяки переданим російською стороною комплексам "Іскандер-М". Але про безпеку Путін пообіцяв подбати. Причому до списку країн, про які він вирішив піклуватися, він включив і деякі країни ОДКБ.
"Я з вами повністю згоден, що подбати про безумовне забезпечення нашої безпеки, безпеки Союзної держави, а може, й інших країн ОДКБ, ми зобов'язані", — повідомив Путін. І забезпечення безпеки Білорусі полягатиме не лише в постачаннях "Іскандерів-М", а й у дообладнанні білоруських літаків Су-25 на авіаційних заводах у Росії та початку підготовки пілотів.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливе залучення студентів до мобілізації в Росії. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що інформація про примусовий призов студентів не відповідає дійсності, проте визнав: мобілізаційні заходи тривають, і влада залишає за собою право ухвалювати рішення залежно від потреб армії.
У США сенатори від обох партій виступили на захист членства країни в НАТО, наголосивши, що вихід із Альянсу означав би стратегічну катастрофу для безпеки Америки та світу. Їхня позиція стала відповіддю на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Вашингтона з організації.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.