Путін на зустрічі з Лукашенком фактично оголосив про створення єдиної союзної держави
Відбулася зустріч президентів РФ і Білорусі в Костянтинівському палаці у Санкт-Петербурзі. Це сталося в день 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між країнами.
Обговорювали питання від постачання добрив до постачання "Іскандерів-М" до Білорусі. Також "узгодили" всі питання щодо Союзної держави Білорусі та Росії.
Про це повідомило російське агентство ТАСС. Також Путін пообіцяв передати Лукашенку "Іскандери-М", які можуть використати балістичні та крилаті ракети. Путін заявив, що питання, пов'язані з будівництвом Союзної держави, узгоджені профільними відомствами. "У полі нашого зору залишаються питання, пов'язані з будівництвом Союзної держави. Тут у нас практично між профільними відомствами все узгоджено — питання лише в реалізації всіх намічених цілей", — заявив Путін.
А Лукашенко під час обговорення питання політики сусідів, а саме Польщі та Литви, яку він назвав "політикою на конфронтацію", заявив, що "ми повинні бути готові до всього, навіть до застосування найсерйознішої зброї для того, щоб захистити нашу Вітчизну від Бреста до Владивостока". І попросив Путіна розглянути можливість дзеркальної відповіді на польоти авіації НАТО з ядерною зброєю біля кордонів Білорусі, той, у свою чергу, заявив, що поки що в цьому немає потреби. Адже безпека Білорусі буде забезпечена зокрема завдяки переданим російською стороною комплексам "Іскандер-М". Але про безпеку Путін пообіцяв подбати. Причому до списку країн, про які він вирішив піклуватися, він включив і деякі країни ОДКБ.
"Я з вами повністю згоден, що подбати про безумовне забезпечення нашої безпеки, безпеки Союзної держави, а може, й інших країн ОДКБ, ми зобов'язані", — повідомив Путін. І забезпечення безпеки Білорусі полягатиме не лише в постачаннях "Іскандерів-М", а й у дообладнанні білоруських літаків Су-25 на авіаційних заводах у Росії та початку підготовки пілотів.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Дональд Трамп відверто висловив своє невдоволення Північноатлантичним альянсом під час зустрічі з новим генсеком НАТО Марком Рютте. За словами останнього, президент США не приховував розчарування і прямо заявив, що союзники не виконують своїх зобов’язань, особливо у контексті конфлікту з Іраном.
Президент США Дональд Трамп виступив із черговою заявою, у якій пригрозив Ірану новими військовими ударами. Його слова пролунали на тлі крихкого перемир’я, що вже кілька разів опинялося під загрозою, і можуть остаточно зруйнувати дипломатичні спроби стабілізувати регіон.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.