Путін на зустрічі з Лукашенком фактично оголосив про створення єдиної союзної держави
Відбулася зустріч президентів РФ і Білорусі в Костянтинівському палаці у Санкт-Петербурзі. Це сталося в день 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між країнами.
Обговорювали питання від постачання добрив до постачання "Іскандерів-М" до Білорусі. Також "узгодили" всі питання щодо Союзної держави Білорусі та Росії.
Про це повідомило російське агентство ТАСС. Також Путін пообіцяв передати Лукашенку "Іскандери-М", які можуть використати балістичні та крилаті ракети. Путін заявив, що питання, пов'язані з будівництвом Союзної держави, узгоджені профільними відомствами. "У полі нашого зору залишаються питання, пов'язані з будівництвом Союзної держави. Тут у нас практично між профільними відомствами все узгоджено — питання лише в реалізації всіх намічених цілей", — заявив Путін.
А Лукашенко під час обговорення питання політики сусідів, а саме Польщі та Литви, яку він назвав "політикою на конфронтацію", заявив, що "ми повинні бути готові до всього, навіть до застосування найсерйознішої зброї для того, щоб захистити нашу Вітчизну від Бреста до Владивостока". І попросив Путіна розглянути можливість дзеркальної відповіді на польоти авіації НАТО з ядерною зброєю біля кордонів Білорусі, той, у свою чергу, заявив, що поки що в цьому немає потреби. Адже безпека Білорусі буде забезпечена зокрема завдяки переданим російською стороною комплексам "Іскандер-М". Але про безпеку Путін пообіцяв подбати. Причому до списку країн, про які він вирішив піклуватися, він включив і деякі країни ОДКБ.
"Я з вами повністю згоден, що подбати про безумовне забезпечення нашої безпеки, безпеки Союзної держави, а може, й інших країн ОДКБ, ми зобов'язані", — повідомив Путін. І забезпечення безпеки Білорусі полягатиме не лише в постачаннях "Іскандерів-М", а й у дообладнанні білоруських літаків Су-25 на авіаційних заводах у Росії та початку підготовки пілотів.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.