Путін відправив Поклонську в Кабо-Верде відстоювати інтереси РФ
Колишній маріонетковий прокурор Криму та ексдепутат Держдуми РФ Наталія Поклонська буде працювати послом в Кабо-Верде. Поклонська пообіцяла робити все, щоб не підвести та представляти Росію на її рівні.
Наталя Поклонська призначена послом в Кабо-Верде і вже пройшла стажування в МЗС Росії, курси в дипломатичній академії, а також зібрала всю інформацію про країну, де буде працювати. Відповідний указ підписав президент Росії Володимир Путін, повідомляється на російському інтернет-порталі правової інформації в середу, 13 жовтня.
"Призначити Поклонську Наталію Володимирівну надзвичайним і повноважним послом Російської Федерації в Республіці Кабо-Верде", - йдеться в указі.
Іншим указом Путін звільнив від обов'язків посла в Кабо-Верде Володимира Соколенка. Поклонська вже пройшла стажування в МЗС РФ, курси в дипакадемії, а також зібрала всю інформацію про країну, де буде працювати.
"Я вже давно почала заглиблюватися в суть роботи та готуватися. Сьогодні здала дисертацію свою в Дипакадемію. У грудні буде захист. Пройшла курси в дипломатичній академії, стажування в міністерстві закордонних справ... Я буду робити все, щоб не підвести й представляти нашу країну на гідному рівні", - сказала Поклонська.
Нагадаємо, Кабо-Верде розташоване на островах Зеленого Мису в Атлантичному океані в 600 кілометрах від узбережжя Африки. Раніше повідомлялося, що російські війська проігнорували більше сотні звернень ОБСЄ через порушення режиму припинення вогню на Донбасі. Також ASPI news повідомляло, що член української делегації в ТКГ, журналіст Сергій Гармаш критично висловився про подальшу перспективу переговорів в ТКГ.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.