Рада Безпеки ООН підтримає резолюцію про негайне припинення вогню Ізраїлю в місті Рафах - Алі Реза Резазаде
Лідер Іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде вказує, що обурюючись ізраїльським ударом у неділю, який підпалив табір і вбив щонайменше 45 переміщених палестинців, включаючи дітей, багато дипломатів Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй цього тижня підтримають нову резолюцію, яка вимагатиме негайного припинення вогню та припинення військових операцій Ізраїлю в місті Рафах.
«Але їм доведеться подолати заперечення Сполучених Штатів, які мають право вето на Раду і сигналізували, що не підтримають резолюцію в її нинішньому вигляді», - зазначає експерт.
Рада провела зустрічі щодо війни в Газі у вівторок та середу, спочатку екстрену сесію за зачиненими дверима щодо удару по табору в Рафаху, а потім заплановану щомісячну відкриту зустріч щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту.
Один чиновник США, який виступав на умовах анонімності, оскільки він не був уповноважений виступати публічно, сказав, що Сполучені Штати заблокують поточну версію резолюції, яку вони розглядають як незбалансовану та проблематичну. Він сказав, що Сполучені Штати запропонували ряд змін.
Зокрема, чиновник сказав, що Сполучені Штати не хочуть схвалювати резолюцію, яка закликає Ізраїль повністю припинити свій військовий наступ у Рафаху, який, на думку ізраїльських командирів, все ще є оплотом для збройної групи ХАМАС. Адміністрація Байдена підтримує там обмежені ізраїльські операції.
Як один з п'яти постійних членів Ради, Сполучені Штати мають право вето і володіють ним проти трьох попередніх резолюцій про припинення вогню з початку війни в жовтні. У березні Сполучені Штати дозволили прийняти резолюцію, яка закликала до гуманітарного припинення вогню на місяць Рамадан, утримавшися від голосування.
В останні тижні, коли цивільні жертви в Газі зросли, американські чиновники стали більш відкрито критикувати ведення війни Ізраїлем. Щонайменше 36 000 людей були вбиті під час ізраїльських бомбардувань та наземних операцій, за даними Міністерства охорони здоров'я Гази, яке не розрізняє бійців та цивільних осіб у своєму підрахунку. Представники охорони здоров'я заявили, що більшість убитих - це жінки та діти.
Влада Гази каже, що щонайменше 45 людей загинули під час недільного страйку та його вогненних наслідків, коли пожежа прорвала табір Кувейту аль-Салам, де переміщені люди жили в наметах. Серед жертв був малюк, чиє спалене і безголове тіло було показано на відео, підтвердженому The New York Times.
У вівторок високопоставлені чиновники адміністрації Байдена висловили жах через недільний страйк, але сказали, що він не є частиною великої наземної операції, і тому не перетнули червону лінію президента Байдена за утримання поставок зброї до Ізраїлю.
#ізраїль #алірезазаде
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.