Столтенберг: країни НАТО зобов'язані збільшити обсяг допомоги Україні
Сьогодні, 23 жовтня, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг закликав членів альянсу розширити надання Україні допомоги, включаючи військову.
Про це Столтенберг заявив на зустрічі з пресою в Брюсселі, повідомляють європейські ЗМІ.
Він зазначив, що НАТО допомагає Україні в багатьох сферах, зокрема, в модернізації збройних сил і служб безпеки.
"Я завжди закликаю союзників більше допомагати, закликаю направляти більше інструкторів, закликаю більше підтримувати в рамках цільових фондів. Я думаю, що ми розширимо допомогу, ми зараз вже в процесі розширення підтримки Україні. Ми погодили пакет, включаючи військово-морський потенціал", - сказав Столтенберг.
Він додав, що це питання буде обговорюватися на зустрічі міністрів оборони НАТО 24-25 жовтня.
На початку року в Конституцію України були внесені правки, що закріплюють курс на вступ у НАТО і Європейський союз. П'ятий президент України Петро Порошенко неодноразово висловлював упевненість, що країні вдасться приєднатися до об'єднань, і навіть зробив прогноз, що це станеться до 2030 року.
Володимир Зеленський заявив, що курс на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО залишається незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України. У червні в Конгрес США був внесений законопроєкт, що передбачає різке збільшення військової допомоги Києву і включення його в список головних союзників США поза НАТО.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.