Столтенберг: країни НАТО зобов'язані збільшити обсяг допомоги Україні
Сьогодні, 23 жовтня, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг закликав членів альянсу розширити надання Україні допомоги, включаючи військову.
Про це Столтенберг заявив на зустрічі з пресою в Брюсселі, повідомляють європейські ЗМІ.
Він зазначив, що НАТО допомагає Україні в багатьох сферах, зокрема, в модернізації збройних сил і служб безпеки.
"Я завжди закликаю союзників більше допомагати, закликаю направляти більше інструкторів, закликаю більше підтримувати в рамках цільових фондів. Я думаю, що ми розширимо допомогу, ми зараз вже в процесі розширення підтримки Україні. Ми погодили пакет, включаючи військово-морський потенціал", - сказав Столтенберг.
Він додав, що це питання буде обговорюватися на зустрічі міністрів оборони НАТО 24-25 жовтня.
На початку року в Конституцію України були внесені правки, що закріплюють курс на вступ у НАТО і Європейський союз. П'ятий президент України Петро Порошенко неодноразово висловлював упевненість, що країні вдасться приєднатися до об'єднань, і навіть зробив прогноз, що це станеться до 2030 року.
Володимир Зеленський заявив, що курс на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО залишається незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України. У червні в Конгрес США був внесений законопроєкт, що передбачає різке збільшення військової допомоги Києву і включення його в список головних союзників США поза НАТО.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.