Тегеран відреагував на ситуацію з вибухом на іранському танкері в Червоному морі
Сьогодні, 12 жовтня, ЗМІ повідомили про заяву секретаря Вищої Ради безпеки Ірану Алі Шамхані, пов'язану з вибухом на танкері біля берегів Саудівської Аравії.
Про це повідомляє агентство "Анадолу".
Атака на Іранський танкер в Червоному морі не залишиться без відповіді, заявив секретар Вищої Ради безпеки Ірану Алі Шамхані.
Коментуючи інцидент з іранським танкером Sabiti іранському інформаційному агентству IRNA, Шамхані повідомив, що в Ірані створена спеціальна комісія з розслідування обставин атаки.
За його словами, атаки на торгові судна в міжнародних водах є загрозою для світової економіки.
На іранському танкері Sabiti недалеко від саудівського порту Джидда 11 жовтня прогриміло два вибухи в проміжку між 05:00 05:20 по іранському часу.
Офіційний представник МЗС Ірану Аббас Мусаві повідомив, що по танкеру були випущені дві ракети в Червоному морі, і судно отримало пошкодження.
Пізніше з'явилася інформація про те, що іранський танкер почав рух у бік Перської затоки, про що повідомили іранські ЗМІ з посиланням на судновласника — компанії National Iranian Tanker Company (NITC).
Згідно з даними сайту MarineTraffic, що відстежує рух суден, іранський танкер Sobiti рухається в південно-східному напрямку зі швидкістю 17 км/ч. За інформацією сайту, танкер йде своїм ходом, буксир йому на допомогу не притягувався.
Як повідомлялося, ЗМІ Ірану 11 жовтня повідомили, що вибух міг бути терактом.
У свою чергу, агентство Associated Press відзначає, що повідомлення про вибух з'явилися після того, як США звинуватили Іран в атаці на нафтові танкери біля Ормузської протоки. Офіційний Тегеран це заперечує.
Explosions rock #Iranian tanker near #Saudi port city of #jeddah
— Leaked Reality (@LeakedReality) October 11, 2019
Story: https://t.co/aoXvu6SpNr pic.twitter.com/caLT1K0Zbl
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.