Трамп не буде другом Росії – Daily Telegraph
План Володимира Путіна "пережити" президента США Джо Байдена та виснажений Захід наштовхнувся на неприємний сюрприз - обраний глава Білого дому Дональд Трамп оточив себе проукраїнськими "прихильниками жорсткої лінії".
Про це пише економічний оглядач Daily Telegraph Амбруаз Еванс-Прітчард. На його думку, Трамп більше, ніж Джо Байден, готовий тиснути на російську економіку, "якщо це те, що потрібно, щоб змусити Кремль прийняти мир на умовах "Америка перш за все".
Автор зазначає, що новий настрій якщо не оптимізму, але принаймні полегшення панує у Києві. Водночас європейські дипломати також починають міркувати, що друге президентство Трампа, ймовірно, не буде "таким поганим результатом" - принаймні, коли мова йде про відносини з Росією. "Тепер абсолютно ясно, що Трамп не збирається кидати Україну під автобус", - сказав професор Алан Райлі, регіональний експерт Atlantic Council.
Автор вказує, що радники Трампа переконали його, що припинення підтримки США України було б набагато гіршим, ніж приниження Байдена в Афганістані, а також що "перша лінія оборони проти Китаю лежить на Донбасі". "Я не думаю, що президент Трамп хоче, щоб його звинувачували в тому, що він віддав Україну Путіну. Цього не станеться", - зазначив Леон Панетта, колишній міністр оборони США та директор ЦРУ.
У свою чергу Райлі вважає, що "контрольована конфронтація" з Кремлем ефективно працює на Трампа: "Він ненавидить, коли його вважають пуделем Путіна. Він може зробити велику справу, звинувативши Байдена в некомпетентності, і нарешті надасть Україні необхідну зброю. Його б обожнювали і називали б його іменем площі в Києві".
Оглядач вважає, що "нова доктрина Трампа 2.0" - це "мир через силу" за принципом доктрини Рейгана 1980-х років, яка зводилося до стратегії знекровлення радянського режиму, доки в нього не закінчаться гроші. "Першочергове завдання - змусити Путіна сісти за стіл переговорів. Зараз у нього немає стимулу це робити. Він думає, що переможе. Найпростіший спосіб зробити це без будь-якої ескалації, яка ставить нас під загрозу ядерного обміну, - масштабні санкції", - каже Роберт О’Браєн, колишній радник Трампа з питань національної безпеки.
Він радить Трампу розширити санкції щодо постачань нафти і газу, а також накласти додаткові обмеження на китайські та індійські компанії, які сприяють Росії. Майже аналогічної думки дотримується майбутній державний секретар США Марко Рубіо. За його словами, головне питання нині полягає в тому, хто матиме важелі впливу на переговори: "Це буде Путін чи це буде Україна? Я хочу, щоб Україна мала якомога більше важелів впливу".
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.