У Малі відбулася детонація вибухового пристрою: загинув миротворець ООН
Сьогодні, 7 жовтня, представник місії ООН Олів'є Сальгадо в Twitter повідомив про загибель миротворця Організації Об'єднаних Націй у Малі в результаті вибуху бомби біля автомобіля місії.
У повідомленні Сальгадо також зазначено про чотирьох поранених, які опинилися в радіусі дії вибухового пристрою.
"У Малі один "блакитний шолом" місії ООН був убитий і ще четверо поранені в результаті спрацьовування вибухового пристрою біля автомобіля охоронного патруля, який проїжджав повз", - зазначив Сальгадо.
#Mali Un Casque bleu de la @UN_MINUSMA a été tué et quatre autres blessés dans l'explosion d’un engin explosif, au passage de leur véhicule qui faisait partie d’une patrouille de sécurisation, dans les environs d’#Aguelhok ce matin.
— Olivier (@olivier_salgado) October 6, 2019
Представники яких країн постраждали під час інциденту поки не відомо
Держава Малі розташована в північно-західній частині африканського континенту, довгий час вела боротьбу з ісламським екстремізмом в північних регіонах країни. Наразі на півдні держави існує ворожнеча між етнічними групами. Ескалація громадянського конфлікту обумовлена впливом джихадистів, які в результаті військового втручання під керівництвом Франції були змушені залишити великі міста.
Раніше повідомлялося про організацію екстремістами кількох вибухів в Афганістані під час проведення президентських виборів. Терористи влаштували вибух на виборчих дільницях в містах Джелалабад і Кандагар. У результаті вибуху в Джелалабаді загинула одна людина і двоє отримали поранення. Вибух, який прогримів на виборчій дільниці в місті Кандагар, став причиною поранень у 15 осіб.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.