У США представили закон, що карає росіян, причетних до захоплення українських моряків
У США колегія законодавців, представили законодавчий документ, який передбачає покарання співробітників Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ) за їх причетність до захоплення 24-х українських моряків у листопаді 2018 року біля Керченської протоки.
Про це пише Радіо Свобода.
Як повідомляє видання, Четверо представників Конгресу у вищому законодавчому органі США 18 липня заявили, що так званий Sailors акт (Stopping aggressive incursions on liberty by ordering russian sanctions act – Акт про припинення агресивного втручання у свободу шляхом введення санкцій проти Росії) буде застосовано до 24 високопоставленим співробітникам ФСБ та їх найближчого оточення.
Творці законопроєкту – представники Демократичної партії Марсі Кептур і Майк Квіглі, а також республіканці Енді Харріс і Брайан Фіцпатрік заявили, що "Сполучені Штати продовжують рішуче засуджувати небезпечний напад Росії на військово-морський флот України та незаконне затримання 24 українських моряків".
"Ця подія є останнім у серії шкідливих кроків з боку Росії для підриву демократичного поступу України і заснованого на правилах міжнародного порядку", – заявили законодавці.
Раніше, президент України Володимир Зеленський звернувся до президента Росії Володимира Путіна з приводу українських моряків.
Про це він сказав на брифінгу в Києві, розповіла кореспондентка АСПІ.
В ході брифінгу Зеленський розкритикував дії українського зовнішньополітичного відомства з комунікації з РФ щодо українських моряків, а також закликав Путіна повернути захоплених моряків.
"Я хочу звернутися до президента Російської Федерації Володимира Путіна: у нас у всіх є діти, поверніть дітей батькам", - заявив він.
Зеленський заявив, що не бачив відповіді Міністерства закордонних справ України на ноту Російської Федерації з питання моряків.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.