ВПС США та Британії збили понад 100 іранських "Шахедів" за межами Ізраїлю
Не менш ніж сто іранських безпілотників, випущених по Ізраїлю, було перехоплено за межами ізраїльського повітряного простору. Проте це лише частина БПЛА, запущених у ході конфлікту Ізраїлю та Ірана.
Про це розповіло армійське радіо Ізраїля з посиланням на представника ізраїльського оборонного відомства. Заявлено, що безпілотники були збиті військово-повітряними силами Сполучених Штатів та Великої Британії.
При цьому у ЦАХАЛ заявили, що ідентифікували понад 100 безпілотників, які прямували до Ізраїлю. БПЛА були направлені на Ізраїль з різних країн, але більшість була з Ірану. Це лише частина дронів з "першої хвилі", вважають експерти; вірогідно, що "хвилі" БПЛА та ракет будуть атакувати Ізраїль до ранку 14 квітня.
Після опівночі за київським часом Ізраїль почав перехоплення іранських безпілотників над Сирією та Йорданією. Небо над країнами Близького Сходу вільне від пасажирських літаків – вони облітають небезпечну зону.
Припускається, що по Ізраїлю запущено, імовірно, від 400 до 500 безпілотників і ракет з Іраку, Сирії, південного Лівану та підконтрольних хуситам регіонів Ємену, але основна частина летітиме з Ірану. Британські винищувачі на перехват БПЛА вилетіли з Кіпру.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.