Збиття росіянами рейсу MH17: на суді спростували ще один фейк Росії щодо ЗСУ
Обставини збиття росіянами малазійського Boeing-777 встановлюють на суді у Нідерландах. Пасажирський лайнер атакували незаконні російські підрозділи у 2014 році.
В районі трагедії не було українських військових літаків. Про це 17 червня заявила під час судового засідання представниця прокуратури Нідерландів.
Представники слідчої групи ретельно вивчили інформацію від української і російської влади. Фахівці дослідили уламки авіалайнера та інформацію з відкритих джерел. Йдеться про дані, які були перехоплені під час телефонних розмов.
Цьому поширеному раніше російськими пропагандистами фейку суперечать одразу кілька фактів. Зокрема у доповіді йдеться:
- радари не зареєстрували жодного військового літака у зоні запуску;
- показання українських свідків і представлені Україною документація свідчать про те, що в повітрі над зоною конфлікту не було військових літаків, коли був збитий рейс MH17;
- відсутність доказів катастрофи будь-якого іншого літака, крім лайнера Malaysia Airlines.
ASPI news повідомляло, що до уламків авіалайнера не допустили російських експертів. Також захист заслухав позицію обвинуваченого.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».