Білоруський офіцер дав українським слідчим свідчення у справі про вбивство Шеремета
Білоруський офіцер Ігор Макар, який нещодавно оприлюднив аудіозаписи розмов глави КДБ Білорусі про планування ліквідації Павла Шеремета, дав свідчення українським правоохоронцям. За його словами, він дав українським слідчим набагато більше інформації, ніж було оприлюднено в ЗМІ. Він не публікував всю інформацію, тому що тоді деяким людям загрожувала б небезпека.
Офіцер білоруських спецслужб Ігор Макар, який опублікував записи розмов голови КДБ Білорусі про планування вбивства Павла Шеремета, дав свідчення українським правоохоронцям в Києві у справі про вбивство журналіста. Про це Макар розповів в інтерв'ю "Радыё Свабода" опублікованому напередодні.
За його словами, 16 січня він повернувся з Києва до Вільнюса. Після публікації інформації про те, що відбувалося в кабінеті глави КДБ Білорусі у 2012 році, з Макаром зв'язалися українські дипломати та обговорили співпрацю в справі розкриття вбивства Павла Шеремета. Ігорю Макарові відкрили українську візу і попросили прилетіти в Україну, щоб взяти участь в слідчих діях.
"На мою думку, я представив достатньо підстав для того, щоб стверджувати, що до замовлення вбивства Павла Шеремета мають відношення білоруські спецслужби", - зазначив Макар.
Нагадаємо, що слідство у справі Шеремета отримало нову інформацію про можливу причетність влади Білорусі до вбивства журналіста. Також ASPI news повідомляло, що заступник голови МВС Антон Геращенко повідомив, що версія про можливу причетність до вбивства Шеремета спецслужб Білорусі не вплине на статус обвинувачених.
За даними правоохоронців, група посадовців та бізнесменів організувала схему завищення цін і фіктивних постачань, що призвело до втрати десятків мільйонів гривень, призначених для армії.
У нічній атаці на Москву російські сили протиповітряної оборони допустили фатальну помилку: переслідуючи українські дрони, вони збили власний військовий гелікоптер. Інцидент стався на тлі масованого удару безпілотників, який спричинив хаос у небі над столицею та вкотре продемонстрував слабкість російської системи ППО.
У Києві ошукали колишнього прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка, який очолював уряд у 1997–1999 роках. Двоє шахраїв, видаючи себе за працівника СБУ та слідчу поліції, переконали 79-річного політика, що проти нього відкрито кримінальне провадження за нібито фінансування держави-агресора.
Російські війська атакували Дніпро, і кількість постраждалих зросла до 18 осіб. Серед них є діти та жінки, а частина поранених перебуває у тяжкому стані. У місті пошкоджено житлові будинки, автомобілі та інфраструктуру, рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки удару.
Президент Зеленський назвав це доказом стійкості української оборони та закликав союзників до подальшого посилення підтримки.
В ніч на 13 травня російські війська здійснили масовану атаку на Закарпаття, яка стала найбільшою за весь час війни. За даними місцевої адміністрації, удари були спрямовані на енергетичні об’єкти та житлові квартали. Внаслідок атаки зафіксовано значні руйнування, є постраждалі серед мирного населення.
Президент Зеленський назвав обстріл черговим актом терору, а рятувальники працюють безперервно, щоб врятувати людей із палаючих осель.
До редакції АСПІ потрапили матеріали, які можуть свідчити про наявність у групи компаній «Ювента» та її засновника Чижа Григорія Івановича можливих ділових зв’язків із компаніями, пов’язаними з російською федерацією та білоруссю.
В Україні викрили шахрайський кол-центр, який виманював гроші у військових та їхніх родин, прикриваючись фінансовими послугами. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що організатори діяли за відпрацьованою схемою й нестимуть сувору відповідальність за свої злочини.
Генеральний штаб України повідомив про третє успішне ураження нафтопереробного заводу в російському Туапсе. Удар по стратегічному об’єкту став черговим доказом здатності українських сил знищувати критичну інфраструктуру ворога на глибині його території.
За даними правоохоронців, група посадовців та бізнесменів організувала схему завищення цін і фіктивних постачань, що призвело до втрати десятків мільйонів гривень, призначених для армії.
У нічній атаці на Москву російські сили протиповітряної оборони допустили фатальну помилку: переслідуючи українські дрони, вони збили власний військовий гелікоптер. Інцидент стався на тлі масованого удару безпілотників, який спричинив хаос у небі над столицею та вкотре продемонстрував слабкість російської системи ППО.
У Києві ошукали колишнього прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка, який очолював уряд у 1997–1999 роках. Двоє шахраїв, видаючи себе за працівника СБУ та слідчу поліції, переконали 79-річного політика, що проти нього відкрито кримінальне провадження за нібито фінансування держави-агресора.
Російські війська атакували Дніпро, і кількість постраждалих зросла до 18 осіб. Серед них є діти та жінки, а частина поранених перебуває у тяжкому стані. У місті пошкоджено житлові будинки, автомобілі та інфраструктуру, рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки удару.