Білоруський офіцер дав українським слідчим свідчення у справі про вбивство Шеремета
Білоруський офіцер Ігор Макар, який нещодавно оприлюднив аудіозаписи розмов глави КДБ Білорусі про планування ліквідації Павла Шеремета, дав свідчення українським правоохоронцям. За його словами, він дав українським слідчим набагато більше інформації, ніж було оприлюднено в ЗМІ. Він не публікував всю інформацію, тому що тоді деяким людям загрожувала б небезпека.
Офіцер білоруських спецслужб Ігор Макар, який опублікував записи розмов голови КДБ Білорусі про планування вбивства Павла Шеремета, дав свідчення українським правоохоронцям в Києві у справі про вбивство журналіста. Про це Макар розповів в інтерв'ю "Радыё Свабода" опублікованому напередодні.
За його словами, 16 січня він повернувся з Києва до Вільнюса. Після публікації інформації про те, що відбувалося в кабінеті глави КДБ Білорусі у 2012 році, з Макаром зв'язалися українські дипломати та обговорили співпрацю в справі розкриття вбивства Павла Шеремета. Ігорю Макарові відкрили українську візу і попросили прилетіти в Україну, щоб взяти участь в слідчих діях.
"На мою думку, я представив достатньо підстав для того, щоб стверджувати, що до замовлення вбивства Павла Шеремета мають відношення білоруські спецслужби", - зазначив Макар.
Нагадаємо, що слідство у справі Шеремета отримало нову інформацію про можливу причетність влади Білорусі до вбивства журналіста. Також ASPI news повідомляло, що заступник голови МВС Антон Геращенко повідомив, що версія про можливу причетність до вбивства Шеремета спецслужб Білорусі не вплине на статус обвинувачених.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.
Протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі росіян - 40 ракет та 602 безпілотники різних типів.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про масштабні руйнування та жертви після російського удару по місту, наголосивши, що атака була спрямована проти цивільного населення, а рятувальники досі шукають людей під завалами.
Юридична компанія AVER LEX, старшим партнером якої є адвокат експрезидента-втікача Віктора Януковича Віталій Сердюк, опинилася у центрі ще одного гучного скандалу.
За даними правоохоронців, група посадовців та бізнесменів організувала схему завищення цін і фіктивних постачань, що призвело до втрати десятків мільйонів гривень, призначених для армії.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.