"Атака на антикорупційні органи може стати кінцем президентства Зеленського", – колишній генпрокурор Рябошапка
23 вересня у Києві відбулася публічна дискусія "Кому заважають незалежні антикорупційні органи?" Участь у заході взяв колишній генеральний прокурор України Руслан Рябошапка, який зазначив, що боротьба із антикорупційними інституціями в України ведеться за участі вищого керівництва країни.
Нагадаємо, що 17 вересня рішенням Конституційного суду України було визнано незаконним указ п'ятого президента України Петра Порошенка про призначення директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артема Ситника, а 21 серпня стало відомо про те, що керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький написав заяву про звільнення. На сьогодні було сформовано комісію з добору нового голови САП.
За словами Рябошапки, очевидно, що у нинішньої влади немає політичної волі у протидії корупції. Він зазначив, що така тенденція почалася з початку 2020 року.
"Давайте згадаємо минулий рік – період з травня до січня, ми бачимо, скільки було зроблено, аби сприяти боротьбі з корупцією – було прийнято низку законів, які посилювали повноваження антикорупційного бюро, було скасовано правки Лозового, було перезавантажено Національне агентство з питань запобігання корупції і обрано нове доброчесне керівництво цього органу, НАБУ отримало повноваження щодо міжнародної співпраці. А вже після нового року ми побачили серйозний відкат у антикорупційній боротьбі і нові атаки на НАБУ. Тому можна зробити чіткі висновки, що за цими речами може стояти керівництво країни. Якщо у президента є політична воля, він приїжджає в антикорупційне бюро, спілкується із працівниками, прокурорами, намагається знайти з ними спільну мову і заохотити їх приділяти більше зусиль боротьбі з корупцією. Але ми бачимо після нового року, що реакція Зеленського на найбільш кричущі атаки на антикорупційну інфраструктуру була відсутньою, він намагався відсторонитися від цієї проблеми. Повірте мені, якби президент хотів, то і монобільшість, і депутати інших фракцій об'єдналися б, будь-які питання юридичного характеру були б вирішені в парламенті. Тому висновок, хто за цим стоїть, робіть самі", – сказав Рябошапка.
Також колишній генпрокурор додав, що, на його думку, влада діє не самостійно, а в команді із одним із найбільш впливових олігархів, втім, ім'я олігарха Рябошапка не конкретизував. Він зазначив, що влада та олігарх обрали несподіваний спосіб атак на антикорупційні інституції – не правоохоронні органи чи зміни в парламенті, а використання Конституційного суду.
"Конституційний суд – незалежна установа, але де-факто в нашій країні це не так. Ми розуміємо також, хто має вплив на суддів Конституційного суду і якщо сумувати вплив одних осіб і вплив інших осіб, то ми отримаємо ту більшість суддів, які руйнують антикорупційну інфраструктуру. Цей спосіб дуже зручний і унеможливлює реакцію наших західних партнерів, адже вони не можуть коментувати чи критикувати рішення Конституційного суду, оскільки де-юре він є незалежною установою. Президент, на жаль, зараз відсторонився від повноважень гарантування конституційних прав і свобод і не розуміє, що атаки на антикорупційні інституції можуть стати кінцем його кар'єри президента", – підсумував він.
Джаред Кушнер, спецпредставник президента США, заявив про нові ідеї на переговорах. Дональд Трамп вимагає гарантій безпеки для України.
Президент Франції Еммануель Макрон наголосив на ролі України в Альянсі. Він також закликав європейців не послаблювати допомогу Києву.
Аналітики Інституту вивчення війни оцінили нову тактику РФ. Ворог нарощує сили біля Лимана й Добропілля.
Президент Франції Еммануель Макрон звернувся до співгромадян щодо війни. Він заявив, що допомога Україні напряму пов’язана з безпекою Франції.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив про новий формат участі Європи в переговорах. Представляти континент мають п’ять держав разом із європейськими інституціями.
Президент України Володимир Зеленський висловився щодо гарантій безпеки для держави. Він пояснив, який механізм вважає найефективнішим для стримування Росії.
Російський лідер Володимир Путін домігся вигідного для себе формату діалогу. Таку оцінку наслідкам переговорів дали західні оглядачі.
Російський диктатор Володимир Путін висунув нову умову для переговорів. Москва вимагає обговорення безпекового устрою Європи.
Лідерка французької партії «Національне об'єднання» Марін Ле Пен хоче переговорів із Києвом. Темою може стати фінансування України.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта підтвердив підтримку України. Він наголосив на нерозривному зв’язку безпеки Києва та Європи.
Джаред Кушнер, спецпредставник президента США, заявив про нові ідеї на переговорах. Дональд Трамп вимагає гарантій безпеки для України.
Президент Франції Еммануель Макрон наголосив на ролі України в Альянсі. Він також закликав європейців не послаблювати допомогу Києву.
Аналітики Інституту вивчення війни оцінили нову тактику РФ. Ворог нарощує сили біля Лимана й Добропілля.
Президент Франції Еммануель Макрон звернувся до співгромадян щодо війни. Він заявив, що допомога Україні напряму пов’язана з безпекою Франції.