Декларація про державний суверенітет України: як її проголошували і що треба знати
16 липня Україна святкує 30-ту річницю з дня прийняття декларації про державний суверенітет. ASPI news зібрало цікаві факти про цю подію.
Декларацію про суверенітет України ухвалили 16 липня 1990 року, коли Україна була союзною республікою. Попри те, що документ великою мірою нівелював радянську ідеологію, він набув чинності в тому числі завдяки представникам нині забороненої Комуністичної партії України.
Ухваленню Декларації передували події в тодішній РРФСР – 12 червня 1990 року в Росії оголосили власну Декларацію про суверенітет. На той момент рішення з Москви були своєрідним орієнтиром для інших республік.
Робота над Декларацією про державний суверенітет України розпочалася невдовзі після того, як у червні 1990 року до Верховної Ради УРСР потрапили представники демократичних сил та колишні дисиденти. Тоді ж було вирішено розпочати роботу над текстом та створено робочу групу, яку очолив комуніст Сергій Дорогунцов. За словами колишнього дисидента Левка Лук'яненка, Дорогунцов користувався повагою і у представників демократичних сил. Загалом, від різних депутатів було подано близько п'яти варіантів тексту документу.
Автором визначення терміну суверенітет України був юрист професор Володимир Василенко, який тісно співпрацював із тодішнім заступником спікера Верховної Ради Іваном Плющем та консультував робочу групу. Ще у 1960-ті роки, під час "відлиги", Василенко писав дисертацією про суверенітет.
Під час сесійного голосування у Верховній Раді майже 80% депутатів підтримали документ – "за" Декларацію проголосували 355, проти – 4. Важливо, що завдяки демократам у тексті замість "Українська РСР" було написано "Україна". Очевидці стверджували, що це було одне із найвагоміших питань, яке викликало гострі дискусії.
Оскільки у тексті Декларації про державний суверенітет України загальнолюдські цінності ставилися вище класових, документ фактично перекреслював постулати комуністичної ідеології. Окрім цього, Декларація проголошувала основні положення сучасної Конституції України – єдиним джерелом влади було визнано народ України, також країна отримала право обмінюватися дипломатичними стосунками з іншими державами, проголосивши себе суб’єктом міжнародного права, закріплювалося право на національну валюту і власний бюджет, податкову і митну системи, громадянство і збройні сили.

Ухвалення Декларації отримало масштабну підтримку серед українців – після голосування на Майдані Незалежності (тодішня площа Жовтневої революції) відбувся багатотисячний стихійний мітинг, на якому виступив В’ячеслав Чорновіл, заявивши, що документ – лише перший крок на шляху до нової української Конституції.
Новопризначений голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров заявив, що головним завданням на новій посаді стане посилення можливостей відомства, розширення міжнародної співпраці та забезпечення СЗР необхідними ресурсами для ефективного захисту національних інтересів.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Росія може змінити пріоритети повітряних атак і зосередити удари на об'єктах водопостачання. За його словами, українська влада вже готується до такого сценарію, посилюючи захист критичної інфраструктури та координуючи дії з місцевими громадами.
Президент США Дональд Трамп отримав нове вікно можливостей для активізації мирних переговорів між Україною та Росією.
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний висловив переконання, що Києву варто зосередитися на створенні нових європейських механізмів безпеки, оскільки перспектива членства в НАТО, на його думку, є недосяжною.
Україна готується укласти ще 15 міжнародних угод у межах формату Drone deals, який передбачає не лише співпрацю у сфері безпілотників, а й довгострокове фінансування українського оборонного виробництва та інтеграцію бойового досвіду з партнерами.
Президент Володимир Зеленський доручив українським дипломатам активізувати роботу напередодні виборчих кампаній у державах-партнерах, щоб не допустити послаблення міжнародної підтримки України та ефективно протидіяти спробам Росії впливати на політичні процеси за кордоном.
Президент Володимир Зеленський поставив перед українськими послами нові зовнішньополітичні завдання, серед яких одним із ключових напрямків визначив розвиток відносин із Китаєм.
Президент Зеленський повідомив, що найближчими тижнями Україна планує укласти низку нових міжнародних домовленостей, які мають зміцнити обороноздатність держави, розширити військово-технічне співробітництво із союзниками та забезпечити додаткову підтримку українського оборонно-промислового комплексу.
Україна найближчими місяцями не зможе отримати американську ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів PAC-3 для зенітних ракетних комплексів Patriot. Про це заявив постійний представник США при НАТО Метью Вітакер, наголосивши, що переговори щодо такої співпраці тривають, однак завершити їх до початку зими не вдасться.
Для створення повноцінного антибалістичного щита Україні необхідно близько 100 систем FREJYA. Про це заявив президент Володимир Зеленський, наголосивши, що реалізація проєкту дозволить не лише захистити українське небо, а й у перспективі зробити нову систему основою європейської протиракетної оборони.
Новопризначений голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров заявив, що головним завданням на новій посаді стане посилення можливостей відомства, розширення міжнародної співпраці та забезпечення СЗР необхідними ресурсами для ефективного захисту національних інтересів.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Росія може змінити пріоритети повітряних атак і зосередити удари на об'єктах водопостачання. За його словами, українська влада вже готується до такого сценарію, посилюючи захист критичної інфраструктури та координуючи дії з місцевими громадами.
Президент США Дональд Трамп отримав нове вікно можливостей для активізації мирних переговорів між Україною та Росією.
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний висловив переконання, що Києву варто зосередитися на створенні нових європейських механізмів безпеки, оскільки перспектива членства в НАТО, на його думку, є недосяжною.