Декларація про державний суверенітет України: як її проголошували і що треба знати
16 липня Україна святкує 30-ту річницю з дня прийняття декларації про державний суверенітет. ASPI news зібрало цікаві факти про цю подію.
Декларацію про суверенітет України ухвалили 16 липня 1990 року, коли Україна була союзною республікою. Попри те, що документ великою мірою нівелював радянську ідеологію, він набув чинності в тому числі завдяки представникам нині забороненої Комуністичної партії України.
Ухваленню Декларації передували події в тодішній РРФСР – 12 червня 1990 року в Росії оголосили власну Декларацію про суверенітет. На той момент рішення з Москви були своєрідним орієнтиром для інших республік.
Робота над Декларацією про державний суверенітет України розпочалася невдовзі після того, як у червні 1990 року до Верховної Ради УРСР потрапили представники демократичних сил та колишні дисиденти. Тоді ж було вирішено розпочати роботу над текстом та створено робочу групу, яку очолив комуніст Сергій Дорогунцов. За словами колишнього дисидента Левка Лук'яненка, Дорогунцов користувався повагою і у представників демократичних сил. Загалом, від різних депутатів було подано близько п'яти варіантів тексту документу.
Автором визначення терміну суверенітет України був юрист професор Володимир Василенко, який тісно співпрацював із тодішнім заступником спікера Верховної Ради Іваном Плющем та консультував робочу групу. Ще у 1960-ті роки, під час "відлиги", Василенко писав дисертацією про суверенітет.
Під час сесійного голосування у Верховній Раді майже 80% депутатів підтримали документ – "за" Декларацію проголосували 355, проти – 4. Важливо, що завдяки демократам у тексті замість "Українська РСР" було написано "Україна". Очевидці стверджували, що це було одне із найвагоміших питань, яке викликало гострі дискусії.
Оскільки у тексті Декларації про державний суверенітет України загальнолюдські цінності ставилися вище класових, документ фактично перекреслював постулати комуністичної ідеології. Окрім цього, Декларація проголошувала основні положення сучасної Конституції України – єдиним джерелом влади було визнано народ України, також країна отримала право обмінюватися дипломатичними стосунками з іншими державами, проголосивши себе суб’єктом міжнародного права, закріплювалося право на національну валюту і власний бюджет, податкову і митну системи, громадянство і збройні сили.

Ухвалення Декларації отримало масштабну підтримку серед українців – після голосування на Майдані Незалежності (тодішня площа Жовтневої революції) відбувся багатотисячний стихійний мітинг, на якому виступив В’ячеслав Чорновіл, заявивши, що документ – лише перший крок на шляху до нової української Конституції.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив про підготовку масштабних ударів по Україні, назвавши їх відповіддю на атаки по території РФ, що вкотре продемонструвало прагнення Кремля продовжувати силовий сценарій замість пошуку дипломатичних рішень.
Президент Володимир Зеленський заявив про підготовку Україною нових рішень, які мають посилити позиції держави у протистоянні з Росією та змусити Кремль перейти від війни до реальних дипломатичних кроків.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» завершилося важливими рішеннями, які мають посилити українську армію, зокрема у сфері далекобійного озброєння, протиповітряної оборони та розвитку оборонного виробництва.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія може збільшити інтенсивність ракетних і дронових атак по українських містах, оскільки керівництво Кремля намагається компенсувати втрати та внутрішні проблеми продовженням терору проти цивільного населення.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що завершення війни залежить не від заяв Кремля, а від реальних кроків міжнародної спільноти, яка має продовжувати тиснути на Росію та змушувати її відмовитися від агресії.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що жителі Москви мають шукати відповіді на питання про вибухи та атаки не в Києві, а у власного керівництва, яке розпочало агресію проти України.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.