Канада спільно з Україною готова очолити коаліцію країн, які сприятимуть поверненню українських дітей – генпрокурор Костін
Генеральний прокурор Андрій Костін в етері ICTV розповів про міжнародну співпрацю у сфері повернення незаконно переміщених українських дітей, конфіскації російських активів, а також розслідування злочину геноциду.
На міжнародній конференції United for Justice. War Сrimes against Ukrainian Children, яка відбулася в Торонто 20 листопада, обговорювалося запровадження нових механізмів, які сприятимуть поверненню українських дітей. Активну роль в цих зусиллях відіграє Канада, яка наприкінці жовтня виступила з ініціативою подібної міжнародної коаліції на саміті в Мальті щодо реалізації Формули миру Президента України Володимира Зеленського.
"Міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі на конференції підкреслила, що саме Канада буде співголовувати з Україною в реалізації четвертого пункту Формули миру, присвяченій поверненню всіх полонених і депортованих. Вона також заявила про те, що Канада готова очолити спільно з Україною коаліцію країн, які сприятимуть поверненню українських дітей", - розповів Андрій Костін.
Офіс Генпрокурора спільно з міжнародними партнерами збирає та аналізує всі наявні докази, які можуть свідчити про геноцидні наміри таких злочинів відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.
"Маємо привернути увагу світової спільноти до того, що в самому серці Європи нині чиниться геноцид. Для цього необхідно зібрати достатньо доказів, щоб Міжнародний кримінальний суд міг винести справедливе рішення. Цьому присвячена наша постійна робота з партнерами, серед яких Офіс прокурора МКС", - зазначив Генпрокурор.
Під час конференції також обговорювалися інші аспекти забезпечення комплексної відповідальності росії, зокрема конфіскація суверенних активів держави-агресора. Генпрокурор зазначив, що серед країн-партнерів вже є певний елемент політичної волі у вирішенні цього питання, а українська сторона посилює співпрацю в цій сфері з партнерами з Канади, США та ЄС.
"росія повинна платити вже зараз за всю шкоду, яка заподіяна українцям та Україні під час цієї агресивної війни", - констатував Андрій Костін.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.