Кулеба попередив НАТО про небезпеку мілітарізації Росією окупованого Криму
Дмитро Кулеба на засіданні Північноатлантичної ради НАТО за участі України та Грузії, яке було присвячене проблемам безпеки в регіоні Чорного моря, поінформував про нуклеаризацію Росією Криму.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Російська Федерація активно мілітаризує окупований Крим, що також негативно впливає на безпеку чорноморського регіону. Це загрожує не лише безпосередньо причорноморським країнам, але й державам Південної Європи, Близького Сходу та Північної Африки. Крім того, за словами міністра, ознаки нуклеаризації Криму представляють собою серйозну загрозу режиму ядерного нерозповсюдження.
Дмитро Кулеба поінформував НАТО про прагнення України стати членом Альянсу. Міністр додав, що Україна прагне більшої взаємодії з Альянсом, зокрема більше навчань НАТО в Україні. Кулеба наголосив, що Україна надалі рухається до членства в Альянсі та очікує надання Плану дій щодо членства. Також Дмитро Кулеба запросив держави-члени Альянсу взяти активну участь у реалізації "Кримської платформи", яка має об’єднати під своєю "парасолькою" розгляд всіх аспектів питання тимчасово окупованого Криму.
ASPI news писало, що у Міноборони України готові отримати План дій щодо членства у НАТО на саміті у 2021 році. Раніше ASPI news повідомляло, що в Україні очікують від нової стратегії НАТО перспектив для отримання членства в Альянсі.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.