Лукашенко будував диктатуру у Білорусі десятиліттями, Банкова лише на початку цього шляху, – політолог (Відео)
Деякі експерти вбачають у діях Офісу президента Володимира Зеленського паралелі з концентрацією влади у Білорусі Олександра Лукашенка. Чому в Україні подібні намагання не можуть справдитися, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
"Олександр Лукашенко у Білорусі вибудовував свій тоталітаризм десятиліттями. Він починав його створювати точнісінько так само, як Володимир Зеленський намагається вчинити зараз. У 1994 році прихід Лукашенка до влади був дуже подібним до того, як опинився у головному кріслі України Зеленський, лише з поправкою на особливості засобів масової комунікації того часу й теперішнього. Та сама антикорупційна тематика, те ж сааме пустослів’я, та сама жорстка, брутальна критика своїх опонентів", – підкреслив Чорновіл.
Експерт зазначає, що спочатку Лукашенко просто обдурював людей. А коли почалася політична криза, він максимально включив потужний репресивний механізм, який він готував кільканадцять років.
"Ще на попередніх президентських виборах в Білорусі, коли Лукашенко реально переміг, він вперше запустив потужну поліцейську машину для жорсткого придушення акцій протесту. Опозиційні лідери, які тоді проти нього піднялися, насправді були зав’язані з Москвою, тому що президенту РФ Володимиру Путіну не дуже подобалося, що Лукашенко потрохи починає загравати з Заходом. Згодом Лукашенко зрозумів, що на наступних виборах він вже не переможе. Тому завчасно розпочали підготовку 100% фальсифікацій на майбутніх виборах та тренування численних вірних псів режиму", – зауважив Чорновіл.
Політолог вважає, що в Офісі президента України наразі роблять те ж саме. Так, дуже показовими були довибори до парламенту у 87-му окрузі. Кандидат від "Слуги народу" Василь Вірастюк, який посів за усіма рейтингами третє місце, був оголошений переможцем виборів навесні 2021 року. Для того, щоб аутсайдера оголосити переможцем виборів, потрібно, щоб його відставання від перших двох було невеликим. Коли розрив буде у 30%, щоб оголосити свою перемогу потрібна буде потужна допомога усього поліцейського апарату.
"Колишній очільник МВС Арсен Аваков розумів – треба йти, щоб не перетнути межу. А Зеленський, усуваючи Авакова й призначаючи на посаду міністра внутрішніх справ абсолютно слухняного Дениса Монастирського, ніби готується до силового варіанту розвитку подій. Але Україна – не Білорусь. Вітчизняні силовики пам'ятають досвід "Беркуту" під час Революції Гідності. Тому виникає велике питання, чи не виникне знову казус "міліції з народом" 2004-2005 року?", – підсумував Чорновіл.
Раніше Тарас Чорновіл пояснив, що прем'єр Австрії Курц пішов у відставку через "позитивних блогерів". Також політолог розповів про наслідки офшорного розслідування в Україні.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон непомітно прибув на запорізький напрямок, де зустрівся з українськими захисниками. Його поява на лінії фронту стала потужним сигналом міжнародної підтримки та особистої відданості справі боротьби України.
Буданов пояснив, що Росія не зупиниться перед новими мобілізаційними хвилями, адже для Кремля це питання виживання у війні. Він наголосив, що Москва не зважає на втрати і готова «просто зробити» все необхідне, аби утримати фронт, навіть якщо це означає чергове криваве поповнення армії.
Українські військові відновили домінування у сфері безпілотних літальних апаратів, що стало результатом масштабних інвестицій у технології та виробництво. Це досягнення відкриває нові можливості для фронту і демонструє здатність країни швидко адаптуватися до викликів війни.
Кирило Буданов у розмові з Bloomberg висловив переконання, що переговори між Києвом і Москвою поступово виходять із глухого кута. Попри максималістські позиції сторін, він вважає, що компроміс стає ближчим, адже Росія не може нескінченно витримувати фінансовий тягар війни.
Росія мовчить про українські удари не через їхню відсутність, а через страх визнати власну слабкість — саме так пояснив ситуацію Кирило Буданов, наголошуючи, що атаки щодня створюють серйозні проблеми для Кремля.
Керівник української розвідки Кирило Буданов публічно відповів на заклики західних партнерів, включно з адміністрацією Трампа, припинити атаки на російські нафтотермінали.
Буданов окреслив амбіцію України: країна має стати великою не лише за територією, а й за впливом, силою та історичним значенням, попри війну та виклики сучасності.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що ціна для Росії за повну окупацію Донбасу може сягнути сотень тисяч, а то й мільйона життів, адже українська армія готова боронити кожен метр землі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що рішення відмовитися від ядерної зброї у 1990-х роках було великою помилкою, адже саме цей арсенал міг би стати гарантією безпеки та стримування Росії.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що можливий вихід США з НАТО кардинально змінить систему європейської безпеки, і Європейський Союз опиниться в ситуації, коли йому доведеться залучати нові сильні держави для гарантування оборони.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон непомітно прибув на запорізький напрямок, де зустрівся з українськими захисниками. Його поява на лінії фронту стала потужним сигналом міжнародної підтримки та особистої відданості справі боротьби України.
Буданов пояснив, що Росія не зупиниться перед новими мобілізаційними хвилями, адже для Кремля це питання виживання у війні. Він наголосив, що Москва не зважає на втрати і готова «просто зробити» все необхідне, аби утримати фронт, навіть якщо це означає чергове криваве поповнення армії.
Українські військові відновили домінування у сфері безпілотних літальних апаратів, що стало результатом масштабних інвестицій у технології та виробництво. Це досягнення відкриває нові можливості для фронту і демонструє здатність країни швидко адаптуватися до викликів війни.
Кирило Буданов у розмові з Bloomberg висловив переконання, що переговори між Києвом і Москвою поступово виходять із глухого кута. Попри максималістські позиції сторін, він вважає, що компроміс стає ближчим, адже Росія не може нескінченно витримувати фінансовий тягар війни.