Лукашенко пояснив напад Путіна на Україну з Білорусі
Росіяни атакували Київ з території Білорусі, бо Володимир Путін вирішив вивести війська через столицю України після завершення навчань. Таку версію подій озвучив формальний лідер Білорусі Олександр Лукашенко, повідомило ВВС.
Так, в інтерв’ю редактору з питань Росії Стіву Розенбургу він заперечив, що дав дозвіл росіянам на використання території Білорусі для вторгнення в Україну. "У нас були навчання, в яких були задіяні кілька тисяч російських солдатів. Путін почав виводити ці війська з Білорусі. Вони були на півдні Білорусі – і цією дорогою повз кордон з Україною він почав виведення цих військ. У якийсь момент він перенаправив частину цих військ на Київ. Я впевнений, що їх спровокували. Від Путіна залежить, як він виведе свої війська. Через Київ. А міг через Мінськ піти", – розповів Лукашенко.
Він запевнив, що не телефонував Путіну, щоб спитати, що відбувається. "Ні. Він мені не дзвонив. І я йому не дзвонив. Це його війська та його право виводити війська туди, куди він вважає за потрібне", – відповів Лукашенко.
Також він заперечив, що Путін просив у нього надати білоруські війська для війни в Україні. "Ніколи. Ні він, ні Сергій Шойгу, ні нинішній міністр оборони Андрій Білоусов ніколи не порушували це питання", – запевнив Лукашенко.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.