Маркарова пояснила перспективи ухвалення допомоги Україні у Конгресі США
Допомога Україні від США досі перебуває під загрозою. Найближчі три дні покажуть, чи проголосують у Сенаті США нове фінансування допомоги Києву в пакеті з посиленням міграційної політики Сполучених Штатів.
Про це сказала пані посол України в США Оксана Маркарова в етері телемарафону. Вона зазначила, що для України немає значення, чи голосуватимуть фінансування разом з міграційними документами, чи ні. Маркарова нагадала, що початково нове фінансування допомоги Україні в США хотіли голосувати окремо. Але потім приєдналися допомога Ізраїлю, а також захист кордонів від мігрантів.
При цьому, за словами дипломатки, весь грудень у Конгресі заявляли, що без кордонів нове фінансування для України неможливе. Нині основною проблемою залишається міграційна політика.
Але зараз для України не важливо, як голосуватимуть фінансування – у пакеті чи окремо. Головне, щоб ці кошти для допомоги нашій країні виділили. "Сенат визначився, що він голосуватиме це разом. Найближчі три дні покажуть, чи буде цей закон проголосований разом. Далі – справа за Палатою. Але для того, щоб будь-який закон став законом, обидві палати мають його проголосувати перед підписом президента", – пояснила Маркарова.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь за впливу Росії розбудовує поблизу українського кордону інфраструктуру, яка може мати військове призначення.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.