Міністр оборони України Резніков сказав, коли піде у відставку
Міністр оборони України Олексій Резніков розповів, що готовий піти у відставку з посади голови оборонного відомства. Проте зробити це зможе лише після перемоги у війні з Росією.
Про це Резніков розповів в інтерв'ю іспанському виданню Larazon. Глава МОУ наголосив, що ніколи раніше не бачив себе на цій посаді, але погодився очолити міністерство з метою реформувати його.
Відповідаючи на запитання журналіста, Резніков заявив, що мріє піти у відставку з посади міністра оборони. "Це моя мрія! І вже тим більше моєї дружини. Вона плакала, коли мене призначили міністром, цим усе сказано. Ми чекаємо на день перемоги, тому що він дасть змогу мені підписати заяву про відставку і повернутися у приватний сектор. Цей етап мого життя дуже, дуже важкий", – зізнався міністр.
Він також заявив, що досі до кінця не розуміє, чому президент України Володимир Зеленський обрав на посаду голови оборонного відомства саме його. "Для мене це досі загадка. Ми тісно спілкувалися, коли я був віцепрем'єром, а президент знав мене з того часу, як я був юристом. А ще кажуть, що це професія, яка ніколи не залишає вас. Він вирішив реформувати це міністерство, і, можливо, йому потрібен був хтось із навичками спілкування... Реформа за стандартами НАТО також вимагала підпорядкування оборони цивільному та демократичному контролю. Мій попередник на цій посаді був колишнім генералом, як і начальник штабу. Два класичних солдати", – заявив Резніков.
Вибір президента міністр оборони пояснює прагненням глави держави реформувати оборонне відомство: за словами Резнікова, саме ці завдання Зеленський ставив перед ним на початку роботи в МОУ. "На тій зустрічі він уже дав мені список із восьми очікувань. Усі вони включали слово реформа. Я зрозумів, що він хотів, щоб я керував цією трансформацією як генеральний директор. Я попросив його дати мені кілька місяців, перш ніж питати про результати. Але в мене не виявилося цього часу: парламент підтримав моє призначення 4 листопада, а 24 лютого почалася війна", – наголосив міністр оборони.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.