Місцеві вибори-2020 в Україні: скільки коштували заходи безпеки та хто їх оплатив
У 2020 році місцеві вибори відбувалися в умовах пандемії коронавірусу, тому виконання санітарних норм потребувало додаткового фінансування. ASPI news розібралося, скільки коштів було витрачено на ці цілі у різних містах України.
Відомо, що на проведення місцевих виборів державою було закладено 2 мільярди 252 мільйони 117 тисяч 800 гривень. Примітно, що у 2015 році вибори коштували майже вдвічі дешевше – 1 мільярд 180 мільйонів 300 тисяч гривень. Втім, у субвенції не було закладено коштів на дотримання карантинних заходів, аби захистити виборців від можливого зараження COVID-19, тому вони виділялися із місцевих бюджетів, в тому числі із резервних фондів. Відповідальність за забезпечення виборчих дільниць санітарними засобами повністю переклали на плечі місцевої влади.
Цікаво, що на закупівлю масок і санітайзерів у різних населених пунктах виділялися різні суми. Приміром, у Києві було виділено близько 1,3 мільярда гривень. Якщо поділити цю суму на кількість виборчих дільниць у столиці, яка складає 1109, то отримаємо близько 1175 гривень на одну дільницю.
В той же час, в Одесі, де на дотримання карантинних вимог було виділено орієнтовно таку ж суму, кількість виборчих дільниць складала всього 368. Відповідно, витрати на кожну з них дорівнювали більше 3,5 тисячі гривень, що суттєво більше, ніж у столиці.
У Харкові з міського бюджету було виділено близько 3,2 мільйони гривень. Враховуючи, що кількість дільниць у "першій столиці України" становить 611, на кожну із них припадало 5,2 тисячі гривень.
У Миколаєві сума, яку виділило місто на засоби захисту, складала приблизно 2 мільйони гривень. Враховуючи, що в місті всього 207 дільниць, на дотримання карантинних вимог на кожній із них припадало 9,5 тисяч гривень.
В Ужгороді було виділено 250 тисяч гривень. Оскільки у місті всього 70 виборчих дільниць, кожна з них отримала більше 3, 5 тисяч гривень.
Відомо, що санітарні правила, затверджені Кабінетом міністрів України, вимагали наявність на дільницях термометрів для вимірювання температури у виборців, масок, рукавичок та захисних щитків для членів виборчої комісії, дезінфекторів та миючих засобів. Для тих членів виборчої комісії, які виїжджали до хворих виборців, передбачалися захисні костюми.
Втім, спостерігачами Комітету виборців України були зафіксовані певні порушення щодо дотримання санітарних норм: зокрема, наявність нефункціональних термометрів та відсутність захисних екранів. Також члени виборчих комісій не змінювали свої маски, а на дільницях не проводилось вологе прибирання. Чи спричинило недотримання всіх правил новий спалах захворюваності, стане відомо приблизно через два тижні, після завершення інкубаційного періоду.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.